Пако де Лусія є єдиним автором пісні «Entre dos aguas» та ще 36 музичних творів. До десятої річниці смерті митця, Секція 32 провінційного суду Мадрида у вівторок підтвердила це рішення. Суд ратифікує рішення, винесене Комерційним судом № 3 Мадрида, який у квітні 2023 року, після 14 років судових розглядів, вирішив позов, поданий спадкоємцями гітариста проти продюсера Хосе Торрегроси (помер у 2005 році), який фігурував як співавтор фламенко-тем.

Суд підтверджує у своєму рішенні, що Торрегроса лише переписував на партитуру твори, створені Пако де Лусією, музикантом-самоуком, якому бракувало підготовки для цього, а також займався їх реєстрацією в репертуарі творів, написаних у шістдесятих і сімдесятих роках, довірених управлінню SGAE. Той факт, що він був зареєстрований як співавтор пісні 1973 року на альбомі «Fuente y caudal», Аудієнція кваліфікує як «зловживання довірою до справжнього творця та автора творів», який, як зазначено в рішенні, ніколи не займався цим класом управління, «поки молодший член його сім'ї, зокрема його дочка, не потурбувався про це та не виявив ситуацію, яку має припинити цей вирок». Лусія Санчес — адвокат і дочка Пако де Лусії, і вона була ключовою фігурою в цьому процесі: «Це було дуже складно, тому що закони про інтелектуальну власність допускають численні нюанси та є складними. Багато людей казали мені здатися, але я продовжувала», — сказала вона в 2023 році після отримання рішення комерційного суду.

Спадкоємці продюсера під час судового розгляду стверджували, що це була не просто транскрипція, оскільки вона супроводжувалася численними аранжуваннями та змінами. Однак у письмовій формі підтверджується, що, зважаючи на записи та висновки спеціалістів, у тих конкретних випадках, коли можна було виявити наявність будь-якого роду музичного аранжування, воно не мало необхідної значущості для створення похідного твору. «Композиції Пако де Лусії настільки технічно складні (що включає пікіровки та тремоло величезної складності), що вони могли бути задумані лише гітаристом, і до того ж у стилі фламенко», — йдеться у рішенні на обґрунтування авторства Пако де Лусії, а не Торрегроси, який був піаністом, а не музикантом фламенко. Їхні партитури, заперечують, «були складені з позиції піаніста, і хоча в його резюме є композиція фламенко-меси, це хоровий твір». Серед 37 пісень Пако де Лусії також є «Canastera», «De madrugá», «Farolillo de feria» або «Farruca de Lucía».

Вже в першій інстанції спадкоємців продюсера зобов'язали повернути суми, отримані в результаті експлуатації цих творів протягом десятиліть, а також відшкодувати моральну шкоду. Це судове рішення, яке може бути оскаржене до Верховного суду, передбачає оплату витрат апеляційній стороні, а також підтверджує відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 євро. Магістрати, фактично, конкретно зупиняються на моральній шкоді, завданій Пако де Лусії. «Ми маємо справу з артистом зі світовим ім'ям, який вважається майстром у своєму жанрі, якому публічно відмовлено у визнанні виключного авторства значної кількості його музичних творів. Відомо, що зацікавлена особа висловила своє гірке невдоволення з цього приводу і намагалася боротися за життя проти цієї ситуації, але не встигла досягти успіху у своїх зусиллях. Цілком зрозуміло страждання, які неодмінно мусила викликати в особі Пако де Лусії переживання такої ситуації, коли артист безсилий перед впертістю іншої сторони».