Олег Діденко, на фото, наданому Центральною виборчою комісією.валентин кузанОлегу Діденку, уродженцю Снятина, що в Івано-Франківській області України, виповниться 45 років 8 травня, за день до закінчення поточного періоду воєнного стану, дати, яка була червоною міткою в жахливій хронології, що охопила його країну.

Діденко є головою Центральної виборчої комісії (ЦВК) України.

Коли календар перегорне сторінку, воєнний стан, що діє з початку великого російського наступу, продовжений цієї середи парламентом, залишиться в силі, і організація виборів, заборонених цим положенням, віддалиться ще трохи далі.

Це вже 14-те продовження, яке затвердив законодавчий орган з лютого 2022 року, але це інше.

Це перший раз, коли депутати дебатували після початку переговорів про мирний процес за посередництва Сполучених Штатів.

Послання Діденка чітке; він наполягає на цьому: коли війна дозволить, чим більше часу вони матимуть на організацію виборів, тим краще, але без надмірностей.

«Ми повинні підготуватися якнайкраще до післявоєнних виборів і підтвердити наш демократичний напрямок», – зазначає він із штаб-квартири ЦВК у Києві, столиці країни, – «але цей термін не повинен надмірно затягуватися, щоб це не виглядало як спроба утриматися при владі без достатніх підстав».

Голова Центральної виборчої комісії визнає існуючі складнощі: «Наразі у нас є реальні причини, чому ми не можемо їх проводити.

Через те, що триває повномасштабна війна, і ми не можемо гарантувати ні безпеку виборців, ні виборчий процес відповідно до демократичних стандартів; але у нас також є законні підстави, воєнний стан це забороняє».

Діденко, юрист за освітою, високий і серйозний на вигляд, говорить дуже тихо про дуже технічні аспекти, але які визначать демократичне майбутнє України.

Він повторює слово «баланс», маючи на увазі досягнення тієї справедливої міри між підготовкою якнайкраще виборчого процесу, не втрачаючи «легітимності» назовні через надмірне зволікання.

«Допомога наших міжнародних партнерів залежить від рівня демократії в Україні», – стверджує він.

Але уточнює, що не може конкретизувати, скільки часу знадобиться для проведення виборів після призупинення воєнного стану.

«Ми не знаємо, в яких конкретних умовах опиниться країна», – продовжує Діденко.

Він пропонує, однак, підказку: період, необхідний для відкриття виборчих дільниць після закінчення терміну повноважень президента — чинного глави держави, Володимира Зеленського, закінчився в травні минулого року — становить 90 днів.

Глава ЦВК, на посаді з п’ятирічним стажем, стверджує, що Україні знадобиться більше трьох місяців для організації президентських виборів після припинення бойових дій.

Діалог, розпочатий два місяці тому президентом США Дональдом Трампом зі своїм російським колегою Володимиром Путіним та українцем Зеленським, знову поставив вибори на порядок денний.

Більше в політичній сфері, ніж на вулиці.

Але дискваліфікації Трампа щодо Зеленського, якого він назвав «диктатором» за неорганізацію виборів, додали гостроти демократичній дискусії.

30 березня тижневик The Economist припустив, що президентський кабінет може працювати над скликанням виборів у липні, інформацію, яку відкинув голова президентської партії в парламенті Давид Арахамія.

Загальний закон про воєнний стан вказує, що під час війни не можна скликати вибори.

І каже більше, протягом цього періоду головні посадові особи уряду, в першу чергу президент, зберігають свої обов’язки та функції до закінчення періоду виключення та нових виборів.

Ця дата, здається, не є близькою, судячи з відсутності прогресу в переговорах про можливий мир.

Цього вівторка Зеленський передав до парламенту свою законодавчу пропозицію про продовження воєнного стану ще на 90 днів.

Через день палата, в якій фракція президента, «Слуга народу», має значну більшість, проголосувала «за» (357 голосів «за» проти лише одного «ні»).

Діденко пояснює, що після того, як виникнуть обставини, припинення вогню та призупинення воєнного стану, саме парламент повинен законодавчо врегулювати та затвердити нову норму для організації та проведення виборів, оскільки чинна не підходить для післявоєнного періоду.

Минулої п’ятниці в інтерв’ю агентству Укрінформ голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що політичні групи вже розпочали попередню роботу над розробкою цієї нової норми.

«Одна з найбільших проблем, – продовжує Діденко, – це те, що є мільйони переміщених осіб».

За даними ООН, понад 10 мільйонів українців покинули свої домівки, з них понад шість мільйонів перетнули кордон в інші країни.

І хоча ЦВК оновила реєстр виборців, це мало допомагає, якщо потенційні виборці не змінили своїх даних про місце проживання.

Діденко наводить приклад: «До війни у нас було зареєстровано 50 000 виборців у Бахмуті [місті на сході України, зруйнованому та окупованому російськими військами], але зараз ми впевнені, що їх нуль.

Проблема в тому, що люди не зареєструвалися в іншому місці».

Після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року ЦВК почала працювати над звітом з рекомендаціями для майбутніх виборів.

Його представили у вересні того ж року.

«Ми вважали, що війна триватиме недовго», – зазначає Діденко.

Наразі виборчий орган працює над другою доповіддю, яку підготує за пару місяців і передасть депутатам.

Виклики величезні: як голосуватимуть солдати, як голосуватимуть переміщені особи, які системи використовуватимуть біженці в інших країнах, в якому стані будуть виборчі дільниці, що станеться з окупованими регіонами.

Щодо останнього питання є чіткий принцип.

«Українська держава, – зазначає голова ЦВК, – не може проводити вибори на територіях, де не має влади».

Щоб забезпечити голосування з-за кордону, пояснює Діденко, комісія працювала у двох напрямках: по-перше, зібрала досвід, накопичений у країнах з великою діаспорою, таких як Румунія та Молдова; по-друге, вивчила досвід тих, хто має велике українське населення, переміщене, як Німеччина, Польща чи Іспанія.

«Є три варіанти для цього, – уточнює він, – голосування через Інтернет, за допомогою традиційної пошти або на додаткових виборчих дільницях за межами консульств і посольств».

Згідно з доповіддю, яку готує ЦВК для передачі до парламенту, цей третій шлях буде рекомендованим.

Тобто змінити закон, який зараз дозволяє голосування за кордоном лише через дипломатичні представництва, щоб до цих установ були включені інші центри, які слугуватимуть виборчими дільницями та зможуть прийняти велику кількість виборців за кордоном.

Ходили чутки про можливість використання електронних засобів, таких як додаток «Дія», в якому громадяни України зберігають свої офіційні документи.

Але як Діденко, так і його команда вважають цей метод, а також пошту, вразливими до можливих атак з боку Росії.

«Ворог може поставити під загрозу легітимність виборів, – запевняє голова ЦВК, – це не питання технологій, а питання довіри».