Ілюстрації в новинах

Ілюстрації в новинах – один з найпрекрасніших видів журналістського мистецтва. Обкладинка друкованого видання бізнес-додатку The New York Times у четвер надала ще один доказ цьому малюнком, підписаним Альваро Домінгесом, на якому лінія одного з цих спадних економічних графіків мутує в гострий підпис, який Дональд Трамп ставить на своїх указах. Ця оригінальна ідея супроводжує аналіз наслідків агресивної та нестабільної політики перших 100 днів президента США на ринках, які, серед такої «невизначеності», побачили, як за цей час випарувалося 6,5 трильйона доларів. Це найгірший початок мандата з 1974 року, в часи рецесії, успадкованої Джеральдом Фордом, і нафтової кризи. Аналіз Times поділяють експерти з обох сторін політичного спектру, але не Трамп, який напередодні отримав новини про те, що споживча довіра падає і що економіка США скоротилася в першому кварталі 2025 року вперше за три роки – на 0,1% за квартал; 0,3% у річному квартальному вимірі – з двома своїми улюбленими стратегіями: заперечувати найбільше і ставати в захисну позу.

«Це біржа Байдена, а не Трампа. Я не вступив на посаду до 20 січня», – написав він у Truth, своїй соціальній мережі. Цю ідею він повторив через кілька годин на четвертому засіданні свого кабінету міністрів з моменту вступу на посаду, яке, знову ж таки, було відкрите для преси, щоб цього разу репортери могли побачити, як усі його члени, один за одним, хизуються тим, чого досягли за перші 100 днів, і вихваляють, часто заграючи з ніяковістю, лідерство Трампа. Він скористався нагодою, щоб піти трохи далі у своєму знятті з себе економічної відповідальності. «Це все Байдена», – наполягав він. «І навіть можна сказати, що наступний квартал також, тому що ці речі не вирішуються за один день, навіть не за годину».

Президент США, який попросив «ТЕРПІННЯ!» (великими літерами) у Truth, незабаром вимовив одну з тих фраз, які здатні домінувати в циклі новин протягом кількох годин у Вашингтоні, залежному від інформації, поки не надійде наступна доза. Він мав на увазі торговельну війну з Китаєм і те, як вона позначиться на кишенях громадян, зокрема й тих, хто голосував за нього з упевненістю, що він зможе знизити вартість життя. «Можливо, дітям доведеться задовольнятися двома ляльками замість 30, і, можливо, ці дві ляльки коштуватимуть на пару доларів більше, ніж зазвичай. Але ми не говоримо про те, що змушує нас докладати особливих зусиль, оскільки [у китайців] є кораблі, повні речей, багато з яких нам не потрібні. Ми повинні досягти справедливої [тарифної] угоди».

Заява також послужила для ще одного ілюстративного вихваляння: The New York Post, таблоїд, близький до президента, склав свою обкладинку в четвер із заголовком «Скупитися на Барбі», фотографією знаменитої ляльки та таким попередженням: президент «зізнається, що тарифи збільшать певні ціни та спричинять дефіцит». Лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман використав цю обкладинку у своєму акаунті Substack, щоб визнати, що перетворення Трампа на «критика дитячого споживацтва» та на «захисника духовного та піднесеного боку життя» він не передбачив.

«Дійсно, найчастіше президенти мають менший вплив на економіку, ніж багато хто вважає. Також, ці наслідки зазвичай не помітні в перші місяці їхньої адміністрації», – пише Кругман. «Але політика Трампа була настільки екстремальною, що вже помітно погіршує економіку. Зокрема, очікування високих тарифів почали спотворювати бізнес-рішення ще до того, як вони набули чинності». Щойно опубліковані цифри ВВП це демонструють, за словами економіста.

Насичений графік Трампа в середу включав форум у Білому домі на тему «Інвестиції в Америку». У 40-хвилинній промові він застосував щось на зразок законів квантової механіки кота Шредінгера до своєї діяльності на другому терміні в Білому домі: все хороше, що було досягнуто за ці 100 днів, – завдяки йому; все погане – вина Байдена. Він не сказав, що насправді успадкував економіку, яку аналітики з обох сторін ідеологічного спектру знову сходяться на думці, що її слід визначити як «міцну». Він волів зосередитися на святкуванні компаній, деякі з чиїх генеральних директорів були присутні, які оголосили про інвестиції в розмірі до двох трильйонів доларів у США. Він також забув згадати, що деякі з цих рішень частково пов’язані із законом CHIPS, який отримав підтримку в Капітолії від обох партій з метою зменшення залежності від Азії у сфері напівпровідників.

У своєму акаунті Truth президент США зосередився вранці в четвер, поки засоби масової інформації вважали першою кризою в його уряді відставку радника з національної безпеки Майка Вальца, на передачі цього повідомлення та поновленні своєї вдячності цим компаніям. Він зробив це за допомогою серії дописів, які поєднували логотипи, такі як Nvidia, Apple або Johnson & Johnson, із сумою грошей, інвестованих цими фірмами.

І поки Ґреґ Агерн, виконавчий директор Асоціації іграшок, що представляє 850 виробників, заявляв The New York Times, що тарифи Трампа заморозили ланцюг поставок, який «ставить під загрозу Різдво» – «якщо ми не почнемо виробляти, ймовірність дефіциту іграшок висока», – попередив він, Стівен Міллер, один із найлояльніших і найекстремальніших співробітників Трампа, постав перед пресою в Білому домі, щоб зневажити побоювання General Motors, яка заявила в листі до своїх акціонерів, що, за їхніми розрахунками, тарифи змусять їх втратити від 4 до 5 мільярдів доларів цього року, і щоб повернутися до ляльок із новим аргументаційним піруетом. Міллер сказав, що американці віддадуть перевагу купівлі американських ляльок, навіть якщо вони будуть дорожчими, тому що «вони кращої якості». Він також сказав, що «завдяки скороченню податків, регуляторним змінам, зниженню цін на енергоносії та всьому іншому, чим Трамп планує освітити цю епоху американського процвітання», зрештою «буде дешевше, ніж будь-коли, виробляти в Сполучених Штатах». Це була, зрештою, ще одна данина найвідомішому коту в квантовій механіці.