— Ця духовка призначена для кінцевого споживача, — каже робітник, який прийшов замінити мою стару духовку на нову.

Я розумію, що «кінцевий споживач» — це я, і що він називає мене так, щоб не назвати дурнем («Ця духовка призначена для дурнів», — ось що він, мабуть, хотів сказати). Прилад має безліч функцій, надзвичайно простих у виконанні чи програмуванні, але правда в тому, що я нічого не розумію. Я дозволяю техніку розводитися, ввічливо киваючи на все, що він говорить, сподіваючись, що читання інструкції допоможе мені зрозуміти хоча б основи (як запекти рибу).

Мені запам'ятовується вислів «кінцевий користувач», бо думаю, що він стосується мене. Я — кінцевий користувач холодильника, мікрохвильовки та комп'ютера, а також змішувачів для душу, які мені встановили минулого місяця і принцип роботи яких мені було важко зрозуміти. Я — кінцевий користувач усього, що винаходять у світі, навіть користувач роману, який щойно прийшов поштою і який я відкриваю зі страхом не зуміти прочитати. Я — кінцевий користувач телепрограм, і кінцевий користувач пачки хліба для тостів, і кінцевий користувач консервної банки з «легким відкриванням». Цікаво, якими є попередні користувачі, цікаво, чи існують вони взагалі, можливо, так.

Я — кінцевий користувач світу, можливо, кінцевий користувач кінця світу. Я, отже, кінцевий користувач дій Трампа, Нетаньягу тощо. Скажімо прямо: я — кінцевий користувач Реальності. Але з Реальістю у мене те саме, що й з духовкою: я не знаю, на яку кнопку натиснути, щоб вона запрацювала, чи який важіль задіяти, щоб ціни на оренду знизилися і щоб бульбашка на ринку нерухомості луснула прямо в обличчя інвестиційним фондам. Я — кінцевий користувач політичної моделі, якої не розумію, кінцевий користувач економічної нерівності, кінцевий користувач існуючих релігій, кінцевий користувач хаосу. Але як керувати хаосом?