Розставання з партнером — це непросто. Віддалення від друга — також. Але що робити, коли психолог більше не вписується в життя пацієнта? Що відбувається, коли здається, що терапевтичний прогрес зупинився, а результатів немає? Існує поняття «терапевтичної колії» (therapy rut) — глухого кута, коли сеанси більше не допомагають пацієнту, який не завжди знає, як діяти, виявивши, що терапія не працює.

Рафаель Сан Роман Родрігес, автор книги «Що розповісти моєму психологу?», застерігає, що не варто сприймати все песимістично і думати, що завершення терапевтичного процесу відбувається лише через його неефективність. «Безпомилковою ознакою того, що час прощатися з фахівцем, є досягнення поставлених цілей. Пацієнт може усвідомити, що досяг їх, або відчути, що терапія відхилилася від теми, з якою він звернувся. Тоді обидві сторони входять у позитивну та приємну, але вже залишкову фазу, де їм комфортно у терапевтичних стосунках, але нових проривів не відбувається», — запевняє він.

Психолог зазначає, що і пацієнт, і фахівець зрозуміють, що настав час прощатися, коли не залишиться тем для розмов або коли на кожному сеансі виникатиме нова тема незначної важливості, що може бути несвідомою спробою пацієнта зберегти процес. «Може виникнути конфлікт, який пошкодить або зруйнує терапевтичні стосунки. Також може статися, що терапевт зробив щось неприйнятне для пацієнта, що суперечить зв'язку, але це трапляється рідко», — уточнює він.

За словами Пілар Конде, технічного директора та психолога, «зазвичай терапію припиняють, коли симптоми зменшуються. У такі моменти ймовірність пошуку іншого психолога невисока, оскільки людина залишає терапію, бо почувається краще. Якщо ж терапію припиняють через невдоволення встановленим зв'язком, важливо дати собі шанс знайти іншого фахівця, який зможе допомогти».

Уникнення «гостингу» в терапевтичному ключі

Згідно з дослідженням «Стан психічного здоров'я в Іспанії», 26,2% людей наразі звертаються до фахівців з психічного здоров'я. Також чотири з десяти іспанців (39,3%) негативно оцінюють свій поточний психічний стан. Дослідження також показало, що 57,1% лікування базується на призначенні ліків, за ним йде психотерапія (47,6%) та участь у соціальних програмах підтримки (27,4%). Однак, припинення психологічної терапії, що означає передчасне переривання лікування, не є рідкістю.

При повідомленні про рішення припинити терапію, Конде рекомендує підходити до цього питання впевнено та спокійно. «Фахівець готовий впоратися з такою можливістю і більше оцінить щирість, ніж зникнення без пояснень. Якщо ж він сприйме це погано, важливо бути асертивним. „Я розумію, що вам може бути неприємно, адже ви працювали зі мною, і я це ціную, але я вирішив(ла) щось змінити, і хотів(ла) бути чесним(ою) з вами“, — так, за словами Пілар Конде, можна повідомити про своє рішення».

Проте, нерідко пацієнти залишають терапію, не повідомивши про це заздалегідь. Сан Роман Родрігес каже, що в таких випадках найкращою інтерпретацією «гостингу» в терапевтичному ключі є те, що така динаміка відповідає стилю пацієнта у протистоянні, стосунках та вирішенні конфліктів. «Він поводиться в терапії так само, як і в житті. Якщо він мене покинув, ймовірно, він так само чинить і в інших сферах свого життя: у стосунках, дружбі, на роботі... Якщо я не маю більше інформації, я не повинен сприймати це як велику невдачу», — пояснює він.

Щоб зрозуміти, чи досягнуто глухого кута, пацієнт має оцінити, чи відчуває він емоційну відстороненість від терапевта, чи втратив довіру до плану лікування, чи навіть помічає певну дратівливість з його боку під час сеансів і має відчуття нерозуміння з боку фахівця. «У цьому випадку добре обговорити це з самим фахівцем, щоб побачити, чи збігаються ваші думки, адже іноді він може думати так само і знайти здоровий вихід для обох сторін», — рекомендує Конде.

Щодо дратівливості, проявленої до терапевта, Рафаель Сан Роман хоче зробити фінальне зауваження: «Іноді психолог може говорити речі, які пацієнту неприємно чути, і він може мати схильність заперечувати це або захищатися, але це не означає, що потрібно залишати терапію, скоріше навпаки».

Знайти відповідного терапевта не завжди легко, але й сеанси не обов'язково мають бути такими. У випадку, якщо пацієнт дійсно відчуває, що зайшов у глухий кут і вирішує припинити співпрацю зі своїм психологом, доцільно завжди повідомити про це делікатно та чесно. В емоційному спектрі «гостинг» вказує на боягузтво та уникаючу поведінку, і в терапії також важливо застосовувати практику здорового та прямого спілкування, що дозволить завершити процес. Зрештою, якісна терапія надає пацієнтам сили робити складні речі, а завершення будь-яких стосунків завжди таким і є.