Вплив соціальних мереж на політичну та безпекову структуру країн НАТО

У 2017 році Парламентська асамблея НАТО доручила канадській представниці Джейн Корді підготувати доповідь про вплив соціальних мереж на політичну та безпекову структуру країн Альянсу. Корді поспілкувалася з більш ніж двадцятьма військовими, розвідниками, експертами з Росії, аналітиками соціальних мереж та західними журналістами.

Висновки виявилися водночас показовими та тривожними: мережі вже стали потужною зброєю.

Наприклад, терористи Ісламської держави використовували ефективні цифрові кампанії для вербування бойовиків, поширення пропаганди та збору коштів. Але експертів ще більше турбувала інша війна: та, яку Росія, використовуючи цифрові платформи як траншеї, а інформацію – як основну зброю, тихо оголосила країнам НАТО.

У доповіді Корді лунає багато нарікань щодо недооцінки Європою масштабу російської загрози, а також слабкої координації між її членами у відповіді на дії Путіна та інші можливі майбутні загрози.

Пророчим видається висновок № 58: «Як і будь-який великий технологічний винахід, вибух соціальних мереж відкриває як виклики, так і можливості. Ворожі недержавні актори та агресивні авторитарні держави продемонстрували значну здатність і бажання використовувати це нове середовище для досягнення своїх цілей. Реакція євроатлантичної спільноти досі може бути описана як хаотична, сумнівна та некоординована. Певною мірою це пов’язано з етичними та правовими обмеженнями, властивими демократичним суспільствам. Однак є низка кроків, які євроатлантичні країни повинні серйозно розглянути, щоб краще адаптуватися до нових реалій інформаційної епохи».

Історія останніх восьми років лише підтвердила деякі тези з доповіді Корді.

Процес «мілітаризації» мереж не згасає, а посилюється. Якщо Росія вже два десятиліття намагається цифровим шляхом нав'язати наратив про занепад Заходу, використовуючи потужний арсенал глобальної дезінформації, то прихід Трампа до Білого дому додає на світову шахівницю ще одного могутнього гравця епохи гібридних воєн XXI століття.

Американський лідер делегує соціальним мережам стратегію нав'язування світу наративу «America first», використовуючи для цього ті ж самі зброї, що й Росія: дезінформацію, кампанії ненависті та окупацію медійного простору штучною активністю.

Поруч з ним – Ілон Маск на чолі X, яка є, крім приватної компанії для розваг, ще й структурою, що служить політичним, геостратегічним та військовим інтересам президента, що вийшов з-під контролю. Техноімперіалізм Трампа ставить нас перед ще однією неоголошеною війною проти цінностей, на яких побудовані європейські демократії.

Громадянам необхідно знати, як підкреслює французький політолог Ашма Махлла, що ми, самі того не бажаючи, є солдатами конфлікту, який розгортається у кишені, де ми зберігаємо свій мобільний телефон.

Траншея громадян, захист їхньої влади та свободи як особистостей, полягає, перш за все, у знанні та розумінні того, що відбувається в соціальних мережах.

Медіаграмотність XXI століття передбачає навчання громадян захисту від цих невидимих ​​і могутніх атак, які засипають нас інформацією, викрадають нашу здатність зосереджуватися, маніпулюють нашими емоціями та підривають наше критичне мислення.

Перша велика битва – це захист, завоювання або реконкіста нашої когнітивної автономії.