Конституційний суд Іспанії виступив із чітким попередженням

Конституційний суд Іспанії виступив із чітким попередженням щодо свого рішення відхиляти будь-які відводи, які подаються проти його членів на підставі «упереджень або загальних побоювань». Про це йдеться в ухвалі, якою орган гарантій відхилив до розгляду відвід, поданий Асоціацією за примирення та історичну правду, проти голови органу гарантій – Кандідо Конде-Пумідо – та суддів Рамона Саеса, Хуана Карлоса Кампо та суддів Марії Луїзи Балагер та Лаури Дієс, які є членами прогресивного крила суду.

Згадана асоціація відвела цих п'ятьох членів Конституційного суду в контексті позову, який вона подала проти різних політичних ініціатив, які, на її думку, порушували конституційні права. Ця організація вимагала захисту від подання соціалістичною парламентською групою законопроекту про амністію. Вона також скаржилася на розгляд цього законопроекту в Конгресі та на скликання пленарного засідання з інвестицій, що збіглося з поданням тієї ж ініціативи.

Позивачі стверджували, що з різних причин судді, яким було відведено, повинні бути відсторонені від суду, який має розглядати їхнє клопотання про захист. У своїй позовній заяві вони пояснили, що підстави для відводу асоціації ґрунтувалися, по-перше, на пункті 9 статті 219 Органічного закону про судову владу (LOPJ), вважаючи, що існує «ідеологічна ворожнеча» між поставленими під сумнів суддями та асоціацією-позивачем. Вони також послалися на пункт 10 статті 219 цього закону, щоб звинувати відведених у «прямій або непрямій зацікавленості у спорі або справі».

Ухвала, якою орган гарантій відхиляє відводи, підкреслює, що «аргументи, запропоновані [асоціацією]-позивачем для обґрунтування відводу голови та чотирьох суддів цього суду, є лише загальними підозрами або побоюваннями», тому відхиляє клопотання позивачів. І додає, що ці побоювання чи підозри з’являються «сформованими виключно на основі професійної діяльності тих, хто не має прямого та безпосереднього зв’язку з об’єктом апеляції, та позбавленими мінімальної основи чи доказів, які б дозволили їх підтримати».

З іншого боку, в ухвалі нагадується, що суд визнав можливість відмовити у розгляді відводу, коли того вимагають процесуальні або суттєві причини. Одна з причин, що виправдовують цю виняткову можливість, – пояснює ухвала Конституційного суду – полягає в тому, що відвід спрямований проти багатьох або всіх суддів органу гарантій, оскільки в таких випадках така ініціатива призведе до «неприйнятного паралічу» функцій суду.

Конституційний суд пояснює, що ця ситуація визначає відмову від розгляду відводів, сформульованих «через очевидне зловживання здійсненням цієї влади, спрямованої на перешкоджання нормальному здійсненню» конституційної юрисдикції. Ухвала додає, що в будь-якому випадку цей інцидент з відводом не може бути успішним через очевидно необґрунтований характер заявлених причин.