Президент Франції Емманюель Макрон вивчає можливість проведення великого національного референдуму, щоб надати нового імпульсу другій половині свого президентського терміну. Цей крок спрямований на протидію так званому "синдрому кінця мандата", коли авторитет президента, який не балотується на переобрання, природно знижується.

Після невдалого розпуску парламенту у червні, що призвів до втрати більшості та посилення ультраправих, а також триваючих труднощів із формуванням стабільного уряду, Макрон прагне відновити контроль над політичним життям країни. Незначне зростання його популярності, зокрема завдяки активній ролі у процесі пошуку мирного врегулювання в Україні, дає йому можливість знову зосередитись на внутрішніх питаннях.

Ключовим моментом для оголошення таких планів може стати його майбутнє двогодинне інтерв'ю на громадському телебаченні у вівторок ввечері. Президент має намір обговорити низку важливих національних тем: пенсії, безпеку, імміграцію, молодь та можливість ухвалення закону про евтаназію.

Єлисейський палац поки що не спростовує чутки про підготовку до референдуму. За інформацією, що з'являється у ЗМІ, йдеться про можливість постановки кількох запитань на одному голосуванні, яке може відбутися вже у вересні. Серед можливих тем для референдуму називають трудове законодавство, питання закінчення життя, соціальний захист, територіальну організацію та навіть вплив цифрових екранів на дітей. Найбільш суперечливим і вирішальним питанням, ймовірно, стане імміграція.

Стаття 11 Конституції Франції надає президенту право звертатися до народу через референдум, але сфера її застосування обмежена. У той же час, в оточенні Макрона усвідомлюють, що референдум – це "палиця на два кінці". Він може дозволити виграти час та провести необхідні реформи без істотного падіння популярності, але також може призвести до нищівної поразки, як це сталося 20 років тому, коли референдум щодо Європейської конституції завершився голосуванням "проти" і відставкою уряду.

Заплановане інтерв'ю та насичений внутрішній порядок денний Макрона цього тижня підтверджують його намір знову сфокусуватися на національних проблемах. Проте, основна проблема залишається: у пропрезидентського табору відсутня чітка більшість у парламенті, і він змушений балансувати між політичними силами на обох флангах. У цьому контексті, на думку багатьох, референдуми розглядаються як інструмент, що дозволяє виграти час та відволікти від можливої зміни прем'єра або політичної стагнації.