За словами Тодда Лайонса, голови Служби імміграційного та митного контролю США (ICE)

За словами Тодда Лайонса, голови Служби імміграційного та митного контролю США (ICE), його відомство дуже ефективне, але зараз стикається зі зростаючими логістичними перешкодами, пов'язаними з нещодавньою ескалацією обсягу роботи та амбіцій. Трамп пообіцяв депортувати 15 або 20 мільйонів людей, і хоча Pew Research Center стверджує, що в США лише від 11 до 12 мільйонів нелегальних іммігрантів, легальні іммігранти також можуть бути депортовані, якщо їх звинуватять у певних злочинах, таких як домашнє насильство, сексуальне насильство, водіння в нетверезому стані або крадіжки в магазинах. Не так важливо, тому що деталі будуть державною таємницею, завдяки Alien Enemies Act, закону 1798 року, який вони використовували для депортації венесуельців, не даючи жодних пояснень. У будь-якому випадку, цього року Імміграційна служба має оптимізуватись. На своїй конференції минулої середи на виставці з безпеки кордонів у Конгрес-центрі Фінікса (Арізона) Лайонс пояснив як. Їм потрібно розробити «процес депортації, як в Amazon Prime, але з людьми».

Для Джеффа Безоса культура його компанії зводиться до чотирьох ключових концепцій: швидкість, автоматизація, логістична ефективність та одержимість користувачем. Але перетворення людей на одиниці, які необхідно ефективно переміщувати з їхніми відповідними транспортними кодами, списками завантаження та розрахунком витрат на промисловому рівні, не є новою проблемою цифрової ери. Насправді, це проблема, яка зібрала 15 чоловіків у особняку на Am Großen Wannsee 56, на околиці Берліна. Вони назвали це Ванзейською конференцією. Це було в січні 1942 року. З точки зору логістики, проект був дуже схожий. Їм було наказано «евакуювати» одинадцять мільйонів людей, розкиданих по всьому континенту. І вони повинні були зробити це швидко, тому що, як і іммігранти в США, вони були дуже небезпечними та підривними людьми, винуватцями епідемій, економічних криз, безробіття, гіперінфляції. Що ще гірше: розчинення автохтонної раси.

Проект вже розпочався, але Einsatzgruppen мали обмеження. Необхідно було оптимізувати. Організаційну зустріч очолював Рейнхард Гейдріх, права рука голови СС Генріха Гіммлера та директор Головного управління безпеки Рейху. Були присутні ключові члени німецької міністерської бюрократії, включно з СС, міністерствами внутрішніх справ, юстиції та закордонних справ. Операція від самого початку розглядалася як виклик оперативної ефективності: координувати міністерства, щоб уникнути адміністративних колапсів та оптимізувати ресурси без «втрат ефективності», мінімізуючи «вплив» на військовий транспорт. Вони домовилися про протоколи, щоб підрозділи були належним чином зареєстровані, класифіковані та оброблені, перш ніж їх евакуювати та обробити, щоб «використовувати залишок робочої сили» перед заключною фазою.

Адольф Ейхман, тоді відповідальний за єврейські справи та депортації, склав протоколи. Ніхто не уявляв, що він стане найвідомішим у групі, завдяки «Ейхман в Єрусалимі: дослідження банальності зла», бестселеру Ханни Арендт, опублікованому в 1963 році. Багато приватних компаній брали участь у реалізації плану. Deutsche Reichsbahn поставила спеціальні потяги для масових депортацій, стягуючи з держави за людину та кілометр. IG Farben, найбільший хімічний концерн Третього Рейху, виробляв та постачав отруйний газ Zyklon B, а Topf & Söhne розробила печі та системи вентиляції камер, щоб оптимізувати їх «продуктивність». IBM поставила машини для перфокарт та необхідне програмне забезпечення для автоматизації та прискорення остаточного вирішення. Усі великі військові підрядники, такі як Krupp, Daimler-Benz, Siemens та Volkswagen, скористалися «залишком робочої сили» оброблених людей. Починаючи з Вернера фон Брауна, чий будівельний завод V-2, першої космічної ракети, був безпосередньо пов'язаний з Mittelbau-Dora, підтабором Бухенвальда.

Ми можемо уявити, що процес депортації, як в Amazon Prime, але з людьми, буде дуже схожий на це. Але він буде швидшим, дешевшим, ефективнішим та непрозорішим, підтримуваним водою наших міст та енергією наших електростанцій, навченим протягом усіх цих років мільйонами користувачів та працівників Prime. Якщо вони хочуть це зробити, у них є ресурси. Джефф Безос є частиною програми, як і Google, Meta, Apple, Microsoft, Tesla, SpaceX та інші технологічні гіганти, які супроводжували Трампа на його інавгурації. Конгрес щойно схвалив ще 430 мільйонів доларів на місця для затримання іммігрантів, транспорт та витрати на депортацію, та додаткові 136 мільйонів доларів Міністерству юстиції для підтримки очікуваного збільшення затримання іммігрантів. Том Хоман, відомий як «цар кордону», заявив на тому ж конгресі, що знадобиться велика допомога приватного сектору для реалізації проекту. «Нам знадобиться більше ліжко-місць, більше рейсів, і я знаю, що це те, що привело багатьох з вас сьогодні сюди, — сказав він аудиторії технологічних, наглядових та високобезпекових компаній на першій конференції. — Нехай значок та пістолет роблять те, що роблять значок та пістолет, а все інше ми наймемо».