У понеділок російський президент Володимир Путін вперше натякнув на можливість прямих переговорів між Росією та Україною після заяв Володимира Зеленського. Делегації обох країн не сідали за один стіл з березня 2022 року, на початку масштабного російського вторгнення в Україну, яке розпочалося наприкінці лютого того ж року. Президент України запропонував Кремлю утриматися від «будь-яких атак дронами та ракетами великої дальності на цивільну інфраструктуру протягом 30 днів з можливим продовженням», і російський лідер висловив готовність це обговорити: «Це питання, яке потребує ретельного вивчення, можливо, навіть на двосторонній основі».

Зеленський вважає свою пропозицію про продовження перемир'я відхиленою і дав зрозуміти у своєму щоденному зверненні в понеділок увечері, що припинення воєнних дій залежить від волі Москви, як це було продемонстровано, попри взаємні звинувачення в порушенні, одностороннім півтораденним припиненням вогню, оголошеним Путіним на вихідних, що збіглося з православним Великоднем. «Україна підтримує свою пропозицію: як мінімум, не атакувати цивільну інфраструктуру. Ми чекаємо на чітку відповідь від Москви. Ми готові до діалогу про те, як це забезпечити. Є очевидний, простий і надійний спосіб: припинити атаки ракетами та дронами великої дальності. Це само по собі автоматично гарантує безпеку всієї цивільної інфраструктури. Реальне та тривале припинення вогню має стати першим кроком до безпечного та тривалого миру», — зазначає президент України.

Тим часом триває дощ дронів, які майже щодня вражають українську територію. У вівторок до 54 цих безпілотних апаратів було запущено рано вранці з російської території та з окупованого Кримського півострова на різні регіони півночі, сходу та півдня України, за даними Збройних Сил України. За цією ж інформацією, 38 з них було збито, а решта не завдали значної шкоди. Згодом населені пункти Харківської, Херсонської та Запорізької областей, де загинула жінка, також зазнали ударів.

Паралельно з цими атаками триває діалектика щодо можливого зближення між Москвою та Києвом під тиском Вашингтона. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков у вівторок наголосив, що заяви російського лідера — це лише розмита ідея. «Конкретних планів немає, але президент Путін підтвердив свою готовність обговорювати це питання», — пояснив високопосадовець на щоденному брифінгу.

Путін обмежив гіпотетичні переговори з Україною бомбардуваннями цивільних будівель. Для російського лідера не існує моральної дилеми, оскільки він виправдовує атаки на громадські місця, де можуть перебувати українські військові та цивільні. «Вони проводять зустрічі чи конференції в ресторанах. Вони щось святкують, п'ють горілку. Там було завдано деяких ударів. Це цивільний об'єкт? Цивільний. Але яка мета? Військова».

Російський лідер також навів як приклад нещодавнє бомбардування його армією українського міста Суми. Подвійний ракетний удар вбив щонайменше 36 людей і поранив ще 125 13 квітня, у Вербну неділю. Касетні бомби впали на кілька густонаселених районів через кілька днів після іншого бомбардування, внаслідок якого загинули два десятки мирних жителів в українському місті Кривий Ріг.

Одна з бомб влучила в конгрес-центр у Сумах. «Це цивільний об'єкт? Це цивільний, — заявив Путін, — але там нагороджували тих, хто вчинив злочини в Курській області, як підрозділи Збройних сил України, так і націоналістів. І ми вважаємо цих людей злочинцями».

Прессекретар російського лідера також наголосив, що безумовне перемир'я, запропоноване президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом і прийняте Зеленським, не цікавить Москву, яка погодиться на паузу лише в тому випадку, якщо Київ погодиться виконати всі умови Кремля. «Президент Путін підтримує ідею про те, що необхідно припинення вогню, але перш ніж це станеться, необхідно відповісти на цілу низку питань. Ці питання висять у повітрі, і ніхто на них ще не відповів», — аргументував Пєсков.

Російський президент відповів на мирну пропозицію Трампа низкою вимог 13 березня. Для Путіна кінець війни можливий виключно через «усунення глибоких причин конфлікту». Тобто Україна знову має опинитися під контролем Москви.

Інтереси Путіна і Трампа в Україні не збігаються, але Кремль не хоче втрачати свою гармонію з новою адміністрацією Вашингтона, поділяючи бачення, яке зводить міжнародний порядок до держав і сателітів. Президент США хоче якомога швидше зупинити вторгнення в Україну, щоб зосередитися на своїх пріоритетах, тоді як російський лідер не поспішає і не відмовляється від досягнення всіх своїх цілей.

Щоб поставити Україну під свою орбіту рано чи пізно, Москві потрібно, щоб Київ залишився беззахисним. Важливий колишній радник Путіна Сергій Марков пояснив у понеділок у своєму Telegram-каналі, чому Кремль не продовжив своє великоднє перемир'я. «Тому що Україна порушила перемир'я? Ні, не тому, що Росії не вигідне безумовне перемир'я», — наголосив політолог. За словами Маркова, Путін погодиться на перемир'я лише в тому випадку, якщо за цей час Україна «не отримуватиме зброю із Заходу, не проводитиме мобілізацію, а її війська не будуть тренуватися західними арміями».

Кремль використав останні заяви Путіна, щоб знову бездоказово звинуватити Київ у тому, що він юридично перешкоджає будь-яким переговорам. «Якщо хоче підтримувати контакти, українська сторона має усунути свої юридичні перешкоди», — заявив Пєсков. Москва, очевидно, посилається на фразу з указу Ради безпеки України від 2022 року, в якій констатувалася «неможливість переговорів з президентом Росії». Проста заява, тому що сам Зеленський запросив Росію на саміт миру у Швейцарії в листопаді 2024 року.