Християнські демократи Фрідріха Мерца та Соціал-демократична партія Німеччини вчора представили свою коаліційну угоду, що налічує 140 сторінок, в якій детально описані політики, які вони планують застосовувати в уряді Німеччини. Після того, як найближчими днями текст буде затверджено членами СДПН, міні-з'їздом Християнсько-демократичного союзу та виконавчим комітетом баварського Християнсько-соціального союзу, Мерц зможе бути обраний канцлером у Бундестазі, орієнтовно на початку травня. Переговори щодо цієї угоди та її ратифікація були відносно простими, якщо порівнювати з колосальними труднощами, з якими зіткнеться канцлер, коли країна перебуває в рецесії та промисловій кризі, і не має простих відповідей на економічний і геополітичний шторм, спричинений Дональдом Трампом. Жоден із його попередників за останні десятиліття, можливо, з часів Гельмута Коля після об'єднання двох Німеччин у 1990 році, не мав перед собою завдання, порівнянного із завданням Мерца. Трамп ставить світ і Європу перед критичною ситуацією, і новий сценарій є особливо складним для Німеччини, країни, яка за кілька тижнів побачила, як похитнулися два стовпи її процвітання та стабільності. Один із них – експорт, двигун її економіки, якому зараз загрожують тарифи Трампа. Інший – військовий парасоль, який також ставить під сумнів президент США. З вторгненням Росії в Україну у 2022 році країна вже втратила імпорт російського газу, а Китай, який донедавна був Ельдорадо для німецької промисловості, також закрився як ринок. Питання полягає в тому, чи відповідає коаліційна угода виклику. Необхідність компромісу змусила християнських демократів і соціал-демократів домовитися про зневоднені рішення, програму з невеликою кількістю сміливих пропозицій і відповідей в епоху авторитарних лідерів і порушення правил, за якими ця країна процвітала після Другої світової війни. Мерцу вдалося посилити імміграційну політику та зупинити прагнення соціал-демократів підвищити податки для найбагатших, але текст має одну чесноту – він містить консенсуси, які відображають почуття широкої більшості суспільства. Перед лицем турбулентності та необхідності серйозних рішень об'єднання поміркованих є багатообіцяючим. Перевага Мерца полягає в тому, що велике рішення, яке визначить його законодавчу діяльність, він уже прийняв три тижні тому, коли Бундестаг, що йде, реформував Конституцію, щоб дозволити Німеччині заборгувати та інвестувати до трильйона євро в оборону, інфраструктуру та навколишнє середовище. Реформа, прийнята всупереч тому, що лідер християнських демократів обіцяв під час кампанії, дає йому та його союзникам-соціал-демократам безпрецедентний простір для маневру, який дозволить йому підтримати перезавантаження економіки та переозброїти країну перед відходом США та загрозою з боку Росії. Інша перевага Мерца – очікування та міжнародний кредит, якими він користується. Берлін не мав повноцінного уряду з тих пір, як у листопаді канцлер-соціал-демократ Олаф Шольц розпустив тристоронню коаліцію із зеленими та лібералами. Тепер, як обіцяє канцлер, «Німеччина повернулася». Те, що коаліційна угода є скромною, майже за визначенням, не повинно бути перешкодою для того, щоб перша економіка Європи та найбільш густонаселена країна повною мірою відігравала роль, яка їй належить в Союзі. У світі Дональда Трампа, Владіміра Путіна та Сі Цзіньпіна це потрібно більше, ніж будь-коли.