Європейський Союз підтримує Україну

Європейський Союз майже одноголосно – Угорщина, як і очікувалося, дистанціювалася – підтримав Україну в її зусиллях щодо досягнення справедливого та тривалого миру. За винятком Віктора Орбана, який, незважаючи ні на що, був присутній за столом під час дискусій, усі інші європейські лідери у спільній заяві підкреслюють свою «беззастережну» підтримку України, як у військовій, так і в політичній та фінансовій сферах, і вимагають від Москви продемонструвати свою «реальну політичну волю» припинити війну, намір, у щирість якого багато європейців сумніваються щодо Володимира Путіна.

У розпал маневрів щодо досягнення перемир'я напередодні майбутньої мирної угоди європейські лідери привітали зусилля, очолювані Сполученими Штатами, щодо узгодження певного припинення вогню та переговори, які останніми днями провів президент США з Путіним і українським лідером Володимиром Зеленським, який надав їм подробиці обмінів за допомогою відеоконференції.

З ухваленням цього документа саміт завершує частину підтримки України. Сьогодні вдень відбудеться обговорення європейського плану переозброєння, ключового моменту цієї зустрічі глав держав і урядів.

Переговори та вплив Європи

Для Європи дискусії, що відбулися досі між Сполученими Штатами та Росією щодо України, ще не є справжніми переговорами, у яких Європа продовжує вимагати певного впливу. «Іспанія має бути за столом переговорів», — заявив іспанець Педро Санчес після прибуття на саміт у Брюсселі. Питання в тому, як. Ідея, висунута спочатку президентом Європейської ради Антоніу Коштою — і підхоплена Фінляндією — про призначення європейського представника, який міг би сидіти за майбутнім столом переговорів, обговорювалася та підтримувалася деякими лідерами, такими як Санчес, але вона не зовсім приживається.

Досить багато країн вважають, що щодо цього є надто багато сумнівів, враховуючи, що є також країни, які не входять до ЄС, особливо Великобританія, які відіграли ключову роль у прискорених подіях останніх тижнів і які в кінцевому підсумку слід враховувати. Також незрозуміло, чи Трамп, навіть якщо буде призначено представника, запросить його сісти за цей стіл.

Зважаючи на те, що поки що немає твердих переговорів, остаточний консенсус полягав у тому, щоб відстоювати прагматичний шлях і проаналізувати, як ЄС, незалежно від того, чи представлений він конкретною особою, зможе вплинути на ці майбутні мирні переговори, використовуючи насамперед наявні канали, наприклад, здатність, яку продемонстрував президент Франції Еммануель Макрон, бути почутим у Вашингтоні.

Заключна заява та зобов'язання

У заключній заяві 26 європейських лідерів обмежуються підкресленням того, що «ЄС і його держави-члени сприятимуть мирному процесу та забезпеченню справедливого та тривалого миру з Україною, що відповідає інтересам як України, так і Європи», і повторюють необхідність того, щоб мирна угода передбачала «надійні та надійні гарантії безпеки для стримування майбутньої російської агресії». У зв'язку з цим вони також висловлюють готовність «посилити тиск» на Росію, в тому числі за допомогою нового пакету санкцій, сімнадцятого, який, однак, може знову бути заблокований Будапештом.

26 також запевняють, що ЄС «продовжуватиме надавати передбачувану та регулярну фінансову підтримку» та зобов'язуються також підтримувати військову підтримку, хоча й не вдаються в подробиці.

Фінансова та військова допомога

Голова європейської дипломатії Кая Каллас після прибуття на зустріч закликала лідерів діяти швидко та затвердити пакет у 5 мільярдів євро для термінової доставки до двох мільйонів боєприпасів в Україну. У своєму зверненні до європейських лідерів Зеленський також конкретно попросив цей пакет: «Нам потрібні кошти на артилерійські снаряди, і ми були б вдячні за підтримку Європи в розмірі щонайменше 5 мільярдів євро якомога швидше», — сказав він у короткій заяві з Норвегії.

«Ми повинні почати мати не лише слова, а й дії», — заявила Каллас, яка захищала: «Чим сильнішою буде Україна на полі бою, тим сильнішою вона буде за столом переговорів». Незважаючи на те, що з цим твердженням згодні практично всі — знову ж таки, ймовірно, за винятком Орбана — у заключній заяві немає жодної конкретної згадки про цей план. Текст лише закликає держави-члени «терміново активізувати зусилля для задоволення нагальних потреб України в обороні та військовій сфері».

Питання вступу до ЄС

Немає також консенсусу щодо встановлення вже зараз, як того вимагають деякі голоси, дати вступу України до ЄС, ідею, яку Москва категорично відкидає. Президент Литви Гітанас Науседас прибув до Брюсселя навіть із конкретною пропозицією дати, 1 січня 2030 року, хоча інші лідери вважають контрпродуктивним брати на себе зобов'язання щодо такого закритого терміну.