Європейський проєкт готується до війни

Європейський проєкт, заснований у другій половині бурхливого XX століття для забезпечення миру на континенті, готується до війни у вибуховому першому кварталі XXI століття. Безпека та оборона, концепції, що здавалися позбавленими змісту в політиці ЄС останніх десятиліть, тепер пронизують весь порядок денний, політику, бюджетні плани та дебати в Брюсселі. Трансформація світового порядку стимулює прагнення зробити гнучкішою, швидшою та простішою важку європейську машину. Підготовка до нагальних геостратегічних викликів, з якими стикається Європа, у європейській столиці відбувається шаленими темпами. «Ера дивідендів миру залишилася позаду», — наполягала цього тижня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. За рахунок бюджету, який використовувався для будівництва сотень тисяч кілометрів доріг у Європі, оплачуватимуться роботи, щоб ця інфраструктура витримувала проходження танків та іншої військової техніки. Це знак часу. «Ми розглянемо всю нашу політику з точки зору безпеки. Ми плануватимемо сценарії, які, як ми сподіваємося, ніколи не відбудуться, але ми не можемо ризикувати бути неготовими», — попередила глава виконавчої влади ЄС, коли викладала свої політичні орієнтири на цей термін перед Європейським парламентом. «Ризики реальні, відповідальність серйозна», — наголосила вона. Відтоді все ще більше прискорилося. Відчуття надзвичайної ситуації є постійним вже кілька місяців.

Повернення Дональда Трампа до Білого дому, з імпульсивними рішеннями та серйозною відстороненістю від трансатлантичних відносин, ще більше посилило невизначеність. Європейський Союз прагне гарантувати собі місце та забезпечити свою автономію в новому світовому порядку, що перебуває в стадії переосмислення. «Якщо ми не сформуємо цей порядок — як у нашому регіоні, так і за його межами — ми будемо пасивними одержувачами цього періоду змагання між державами, з усіма негативними наслідками, які можуть виникнути, включаючи реальну можливість великомасштабної війни. Історія не пробачить нам, якщо ми не діятимемо», — попереджає Біла книга з європейської оборони, представлена ​​цієї середи в Брюсселі. У європейській столиці дехто каже, що Комісія, схоже, перетворилася на Міністерство оборони. Геополітика та безпека пронизують усе, як переконалася група журналістів з іспанських газет, запрошених Комісією на навчальну поїздку цього тижня. Це нагадує кризи, як-от пандемія COVID-19, але оборона та безпека покликані залишитися. Не лише перед обличчям військових загроз. ЄС також прагне економічної, кліматичної та енергетичної безпеки.

Порядок денний цих днів промовистий: біла книга, яка визначає загрози, з якими стикається ЄС, доповнює ReARM Europe (переозброєння Європи), найамбітніший на сьогодні план зміцнення європейських армій та оборонної промисловості, представлений два тижні тому. Тиждень завершується засіданням Європейської Ради, де підтримка України та європейська оборона є головними пунктами порядку денного. Біла книга — це заклик до негайних дій: «Решта світу занурена в гонку за військовою модернізацією та технологічною й економічною перевагою. Ця гонка набирає обертів, і Європі ще належить дати повністю послідовну відповідь, щоб впоратися з серйозністю поточного моменту». Росія є найбільшою загрозою для Союзу, і війна в Україні визначатиме майбутнє Європи, йдеться в документі. Китай, другий за величиною інвестор у оборону у світі та торговий партнер ЄС, викликає занепокоєння своєю здатністю до дестабілізації та своїми амбіціями щодо Тайваню. Напруженість на Близькому Сході викликає занепокоєння не лише з точки зору безпеки, а й з економічної точки зору. До переліку небезпек, які підстерігають ЄС, входять також гібридні загрози, як-от кібератаки, акти саботажу чи кампанії з дезінформації. Європа також повинна враховувати, що її конкуренти роблять великі інвестиції в критично важливі технології для економічного та військового зростання, як-от штучний інтелект, робототехніка, квантові технології, біотехнології чи гіперзвукові технології. Європейським арміям потрібно більше зенітних систем, артилерії, боєприпасів, ракет та безпілотників. Також у кібер- та електронній сфері, і в космосі. Військова мобільність, зберігання та зміцнення зовнішніх кордонів є пріоритетними завданнями для підготовки до найгірших можливих сценаріїв.

Комісія розглядає безпеку та процвітання як дві сторони однієї медалі. У своїй промові з нагоди перших 100 днів перебування на посаді 9 березня фон дер Ляєн заявила, що «економічний та інноваційний потенціал Європи є активом для її безпеки. І навпаки, європейські зусилля в галузі оборони можуть дати величезний поштовх більш конкурентоспроможному єдиному ринку в середньо- та довгостроковій перспективі». Програми сприяння дослідженням, розробкам та інноваціям (R&D&I) спрямовані на скорочення технологічного розриву, який обтяжує геостратегічні можливості Союзу. Інновації вийшли на перший план у європейській політиці після років зниження продуктивності порівняно зі Сполученими Штатами. Керуючись звітом Драгі, який викликає симпатії в європейському політичному центрі, європейська виконавча влада ставить собі за мету зменшити надмірну технологічну та сировинну залежність Європи та рухатися до європейської стратегічної автономії.

Гнучкість та спрощення

Європейський Союз, усвідомлюючи свою вразливість та невигідне становище, ламає табу та шукає формули для побудови архітектури безпеки, яка витримає будь-який сценарій, навіть немислимий досі, «як-от збройна агресія», згідно з білою книгою. Жорсткий європейський бюджет шукає простір, щоб мати можливість більш гнучко реагувати на кризи. Спрощення також стало мантрою. Ідея полягає в тому, щоб у наступних багаторічних фінансових рамках, які розпочнуться у 2028 році, витрачати кошти ефективніше та простіше, зосереджуючись на стратегічних секторах та технологіях.

Брюссель, навчений фондами відновлення Next Generation, які слугували для подолання пандемії та енергетичної кризи, спричиненої війною в Україні, тепер планує обійти нові фіскальні правила Союзу в перший рік їх застосування. Це один із стовпів плану ReArm: можливість активувати пункт про винятки, щоб витрачати на оборону до 1,5% ВВП більше — понад стелю дефіциту в 3% — без штрафних санкцій. Виконавча влада ЄС розраховує стимулювати витрати держав-членів на суму 800 мільярдів євро, що перевищує 2%, узгоджені з НАТО, — поріг, який застаріє на червневому саміті. Це 650 мільярдів, які двадцять сім країн можуть витратити завдяки цій гнучкості в правилах витрат, і 150 мільярдів — через позики на вигідних умовах, зі прискореними та спрощеними процедурами закупівель та звільненням від ПДВ. Натомість Комісія висуває деякі умови, щоб гарантувати, що купуватиметься більше і краще, а також, що це буде більш європейським, наприклад, щоб принаймні 65% найпростіших військових товарів — боєприпасів, безпілотників, кіберзасобів — були європейськими. У випадку складніших систем, як-от протиповітряна оборона, вимагається, щоб орган проєктування був європейським, щоб не втратити контроль над їх використанням. План спрямований на зменшення залежності від Сполучених Штатів, які повинні санкціонувати використання зброї, яку вони продають. Він прагне агрегувати попит, щоб держави-члени отримували кращі ціни та терміни постачання. Однак у гонці з часом за термінове переозброєння інші елементи, які обтяжують потенціал стримування ЄС, як-от фрагментація та дублювання, залишаються осторонь. Комісія усвідомлює, що потрібно набагато більше заходів, і вже працює над законодавчим пакетом, а також над Стратегією готовності Союзу, яку вона представить найближчими місяцями.