Декількома словами
Європі необхідна єдина військова сила для стримування, яка допоможе зберегти вплив на світовій арені. Для цього потрібна подальша інтеграція Європейського Союзу.

Західні політичні лідери, попри розбіжності, завжди поділяли спільне бачення лідерства США. З приходом до влади Дональда Трампа та змінами в політиці США, цей фундамент похитнувся, що матиме серйозні наслідки для Європи, зокрема у контексті війни в Україні. Європейські лідери, особливо німецькі, не змогли передбачити або проігнорували зміни в США, що призвело до залежності від України, без власних цілей та стратегії.
Невиправданою була сліпа віра в «єдиний Захід» та ухилення Німеччини від посилення впливу ЄС. Переозброєння Німеччини, спрямоване на самоствердження ЄС, відбувається на тлі зростаючої напруженості з Росією, переосмислюючи геополітичну ситуацію, де США, ймовірно, відмовляться від захисту Європи.
Поведінка Трампа під час інавгурації підірвала ілюзії стабільності США. Його політичні кроки, такі як депортація іммігрантів та скорочення міжнародної допомоги, свідчать про лібертаріанську економічну політику, яка може перейти до цифрової технократії.
Кремнієва долина підтримує ідею усунення політики, замінюючи її бізнес-менеджментом з використанням нових технологій.
Прогнозування політичного впливу запланованих змін є складним завданням, особливо з огляду на новий технократичний авторитаризм. Зменшення політичної участі населення та регуляторні демократії можуть стати нормою. Новий тип домінування не схожий на історичний фашизм, але в США не видно маршируючих військ.
Починаючи з 90-х років, з програмою Джорджа Буша-старшого, США були на піку могутності. Кінець Холодної війни породив надії на мирне майбутнє, включаючи гуманітарні інтервенції. Однак, з приходом до влади Джорджа Буша-молодшого та терористичними атаками 11 вересня, США змінили свій політичний клімат, що призвело до війни з терором та обмежень прав.
Вибори Трампа стали показником культурного розколу в американському суспільстві, змусивши європейців переосмислити інституційну кризу в США. Політизація Верховного суду викликає занепокоєння.
Подальша доля України залежить від допомоги США, Європа повинна була б допомогти Україні швидко, але замість цього були крики про війну. Розрив з економічною системою світу може бути небезпечним.
Тріумфалізм щодо єдності Заходу здавався примарним, а байдужість до насильства у Європі — дивною.
Співпраця Трампа з Путіним розділяє Захід, ставлячи під сумнів допомогу Україні. ЄС не відіграє значної ролі в переговорах, тоді як США та Росія вирішують долю України.
Зміна курсу США з Росією, що посилилася конфліктом в Україні, свідчить про втрату США глобального лідерства. Підйом Китаю, Індії та інших країн змінює геополітичну ситуацію.
Переозброєння Німеччини слід розглядати в контексті посилення незалежності ЄС, а не як реакцію на загрозу з боку Росії. Німеччина, згідно з однобічним формуванням політичної думки, пішла на поводу в агресії.
Переозброєння Німеччини спрямоване на посилення військової сили ЄС, щоби зберегти політичний вплив у нестабільному світі.
ЄС може стати незалежним військовим фактором лише за умови, що кожна держава-член вирішує, як використовувати свої збройні сили.
Франція вже багато років працює в цьому напрямку.
Посилення військової могутності спричиняє різні реакції, включаючи спроби відродити мілітаристську ідеологію. Політичні аргументи щодо зміцнення спільної військової сили ЄС слід розглядати в контексті поглиблення європейської інтеграції.