Відома мегав'язниця максимальної безпеки в Сальвадорі, Центр утримання терористів (CECOT), де ув'язнені не бачать сонячного світла і не мають побачень, прийняла в середу високопоставлену гостю. Крісті Ноем, яка обіймає посаду в адміністрації Дональда Трампа, пов'язану з внутрішньою безпекою, оглянула об'єкти в'язниці та зустрілася з президентом Сальвадору Наїбом Букеле в рамках свого візиту до центральноамериканської країни. Це початок турне, яке також включатиме Колумбію та Мексику.

На цьому першому етапі латиноамериканського туру Ноем продемонструвала свій союз із Букеле саме в тому місці, де перебувають понад 200 венесуельців, депортованих зі Сполучених Штатів у середині березня за ймовірну приналежність до банди, відомої як «Тренд де Арагуа», попри рішення суду про зупинення перевезення.

Після огляду в'язниці максимальної безпеки, розрахованої на 40 000 ув'язнених, разом із міністром юстиції Сальвадору Густаво Вільяторо, Ноем повернулася спиною до однієї з великих камер з триповерховими нарами, де на неї пильно дивилися десятки чоловіків з поголеними головами та тілами, вкритими татуюваннями. На цьому тлі вона записала відео, яке згодом опублікувала в соціальних мережах: «Перш за все, я хочу подякувати Сальвадору та його президенту за їхній союз зі Сполученими Штатами у доставці наших терористів сюди та їх ув'язненні», — сказала вона, перш ніж виголосити чітке попередження: «Я також хочу, щоб усі знали: якщо ви приїжджаєте до нашої країни нелегально, це один із наслідків, з якими ви можете зіткнутися. Знайте, що цей заклад — один з інструментів у нашому розпорядженні, який ми будемо використовувати, якщо ви скоїте злочини проти американського народу». Відео супроводжувалося текстом для підсилення ідеї, якщо вона була незрозумілою: «Якщо ви не поїдете, ми будемо полювати на вас, заарештовувати, і ви можете опинитися в цій сальвадорській в'язниці».

Трохи пізніше, вже у піджаку та без кепки для екскурсій, Ноем підписала меморандум про співпрацю для офіційного оновлення їхнього союзу у сфері безпеки. Згідно з оголошеним, угода забезпечує обмін інформацією та досьє втікачів, щоб помилково не випустити сальвадорських злочинців у Сполучених Штатах.

Візит відбувся через 10 днів після депортації 238 венесуельців до Сальвадору, що викликало протистояння з судами. Як і багато чого, пов'язаного з Дональдом Трампом, все почалося з реалізованої погрози. Адміністрація республіканця випробувала юридичні межі та повноваження виконавчої влади, застосувавши Закон про іноземних ворогів — який датується 1798 роком і використовувався лише тричі в історії, завжди у воєнний час — для прискорення депортацій іноземних громадян під приводом того, що вони є частиною сил вторгнення з іншої країни. Невдовзі після цього було відправлено два літаки з недокументованими громадянами Венесуели, які нібито належали до «Тренд де Арагуа», до Сальвадору, щоб ув'язнити їх разом із тисячами сальвадорських бандитів — і багатьма невинними, за словами родичів та правозахисників — у CECOT. Майже одночасно федеральний суддя Джеймс Е. Боасберг з округу Колумбія (Вашингтон) видав тимчасове блокування застосування норми; що мало б змусити літаки залишитися на землі або, якщо вони вже були в повітрі, як стверджує адміністрація, повернутися на територію США.

Зрештою, літаки прибули до місця призначення, де їх зустрів президент Наїб Букеле, який опублікував у своїх соціальних мережах відео в голлівудському стилі, де депортовані в кайданах і з поголеними головами перевозяться до в'язниці. Він також відповів на новину про те, що уряд проігнорував накази судді, зухвалим: «Oopsie… Too late» (упс, занадто пізно).

Трохи пізніше державний секретар Марко Рубіо додав ясності власним повідомленням, що супроводжувалося трьома емодзі: прапором Сальвадору, прапором США та двома стиснутими руками. У повідомленні Рубіо йдеться: «Ми відправили двох небезпечних лідерів MS-13 [Mara Salvatrucha, найважливіша сальвадорська банда] та 21 їхнього найбільш розшукуваного члена назад до Сальвадору для притягнення до відповідальності. Крім того, як обіцяв президент США, ми відправили понад 250 іноземних ворогів з «Тренд де Арагуа», яких Сальвадор зобов'язався утримувати у своїх чудових в'язницях за справедливою ціною [20 000 доларів на рік за ув'язненого або шість мільйонів доларів на рік, за різними оцінками], що також заощадить гроші наших платників податків. Президент є не лише найсильнішим лідером у сфері безпеки в нашому регіоні, але й великим другом Сполучених Штатів. Дякую!».

Цей епізод викликав численні суперечки. Правова битва в Сполучених Штатах, в якій два судді підтримали первинний наказ Боасберга, а один навіть заявив, що до нацистів, депортованих за цим же законом, ставилися краще, схоже, прямує до Верховного Суду. Деякі родичі затриманих стверджували, що впізнали їх на оприлюднених зображеннях, і заявили, що ті не належали до жодної банди, що вказує на те, що їх неправильно ідентифікували як бандитів лише через наявність татуювань. Крім того, уряд Венесуели оголосив, що знову прийматиме рейси з депортованими зі Сполучених Штатів, а юридична фірма, яка стверджує, що була найнята безпосередньо віцепрезидентом Республіки Венесуела, подала цього понеділка клопотання про habeas corpus до Верховного Суду Сальвадору з вимогою негайного звільнення 238 депортованих венесуельців.

Наразі венесуельці перебувають у правовому вакуумі, оскільки вони більше не фігурують у реєстрах міграційної системи США, їм не пред'явлено звинувачень і вони не поставали перед судом у Сальвадорі. Крім того, центральноамериканська країна не має дипломатичних відносин з Венесуелою з 2019 року, тому депортовані мігранти також не мають консульського представництва.