Міріам Сегура

Міріам Сегура жила в Канаді, коли захворіла на рак. Під час лікування на сьомому поверсі лікарні Princess Margaret у Торонто вона дізналася про дзвін, у який дзвонять онкохворі, коли закінчують лікування або настає покращення. «Вона закохалася в цей дзвін. Кожного разу, коли вона його чула, Міріам казала: «Я теж подзвоню», — згадує Конча Наварро, її мати. «Її мрією було привезти його до Іспанії. Вона хотіла, щоб інші пацієнти відчули те саме, що й вона, почувши дзвін», — згадує вона.

Рак товстої кишки в Іспанії: важливість раннього скринінгу

Перша пухлина в Айші Верге з’явилася у чотири роки: рідкісна лімфома, про яку вона майже не пам’ятає. Потім, у 16 років, їй діагностували інший рак — щитоподібної залози. Про цей вона пам’ятає добре через вплив на підліткове життя та щоденну таблетку, яку прийматиме довічно для компенсації відсутності залози, видаленої під час лікування. Хвороба не залишила значних наслідків, каже вона, але дівчина залишається під наглядом, щорічно відвідуючи кількох спеціалістів для контролю стану.