Не так давно економічний лібералізм був однією з найміцніших інтелектуальних основ для правих сил на Заході. Так тривало до появи так званого ілібералізму – різновиду дикого капіталізму та кумівства олігархів, що зрікається шляхетних ідей Адама Сміта чи Джона Локка.

Нові праві націоналісти прагнуть мінімальної держави та низьких податків для багатих, але демонізують вільну торгівлю. Дональд Трамп стверджує, що інші країни «обкрадають» американців через торговельний дефіцит, що є концептуальною нісенітницею. Якщо німці не купують американські авто, а американці купують німецькі, то це, ймовірно, тому, що останні їх більше задовольняють або є конкурентоспроможнішими. Це не крадіжка. Це ринок, друже. Робіть кращі машини.

Протягом історії людство розмовляло або мовою торгівлі, або мовою війни. Країна мала вибір: захопити чужі території та розграбувати їхні багатства, або ж мирно торгувати. Коли Європа 1950-х хотіла убезпечити себе від нової великої війни між Францією та Німеччиною, вона створила спільний ринок. І зробила це не для того, щоб насолити Сполученим Штатам, як невігласо стверджує Трамп, а за підтримки Вашингтона, бо ЄЕС (нині ЄС) та НАТО переслідували ту саму мету в тій реконфігурації світового порядку. Тепер повертається імперіалізм, а вільна торгівля, яка ніколи не була справою лівих, занепадає.

Краще за мене це пояснив Рональд Рейган, президент, що очолив консервативну революцію, у своїй радіопромові 1988 року, яка знову стала вірусною в соціальних мережах. Він казав: «Надто часто ми говоримо про торгівлю, використовуючи лексику війни. На війні, щоб одна сторона перемогла, інша мусить програти. Але торгівля – це не війна. Торгівля – це економічний альянс, що вигідний обом країнам. Немає переможених, лише переможці. І торгівля сприяє зміцненню вільного світу».

Рейган вдавався до педагогіки у своєму рішучому неприйнятті протекціонізму: він слушно зазначав, що галузі, які нібито захищаються митами, стають менш конкурентоспроможними. І висловив пророчі слова: «Ми повинні остерігатися демагогів, готових оголосити торговельну війну нашим друзям, послаблюючи нашу економіку, нашу національну безпеку та весь вільний світ, цинічно розмахуючи американським прапором».

Рейган виголосив цю промову з нагоди угоди про вільну торгівлю з Канадою – країною, яка нині раптово перетворилася з близького союзника на об’єкт ганьби. «Наші мирні торговельні партнери – не наші вороги; вони – наші союзники», – сказав президент-республіканець, посилаючись на засадничі цінності США: «У 1776 році наші батьки-засновники вірили, що за вільну торгівлю варто боротися. І ми можемо святкувати їхню перемогу, бо сьогодні торгівля є основою альянсів, що забезпечують мир і гарантують нашу свободу». Він також нагадав, як хвиля мит, запроваджених США у 1930 році, поглибила жахливу економічну кризу того часу: «Нам казали, що це захистить Америку від іноземної конкуренції та врятує робочі місця в країні; ту саму фразу ми чуємо й сьогодні. Результатом стала Велика депресія, найгірша економічна катастрофа в нашій історії». За якою, нагадаємо, послідувала найруйнівніша з воєн.

Білий дім готує на цю середу інсценування, з усією помпою, «Дня Звільнення», як вони називають покарання непомірними митами історичних союзників країни. Ні, «мито» – не найкрасивіше слово у словнику (після «любові» та «релігії», як сказав Трамп). Мито – це податок, який платять не країни походження, а споживачі, для яких товари, що їм подобаються, стануть дорожчими, або ж вони будуть змушені обирати те, що їм подобається менше.

Оскільки надій на те, що палати Конгресу чи суди зупинять Трампа, майже не залишилося, це може зробити лише Волл-стріт. Економіка постає великою ахіллесовою п’ятою цього необачного президентства. Якщо почнеться рецесія, ніщо не вказує на те, що вона буде тимчасовою, як каже Трамп, хіба що відбудеться різкий розворот керма, чого ніколи не можна виключати з ним. Трамп не розуміє, але Рейган розумів, що торговельна війна – це та, в якій можуть програти всі.