«Барса» прагне завоювати титул Ла Ліги, а Роберт Левандовський націлився на звання найкращого бомбардира. Саме рішучість польського форварда допомогла команді відновити перевагу в три очки над мадридським «Реалом».

Левандовський відзначився дублем у весняному матчі, який довго не вдавалося схилити на користь «блаугранас» через опір «Жирони». Нападник з’явився в потрібний момент, немов втікши з вистави Cirque du Soleil у Palau Sant Jordi, щоб виконати акробатичний гол, якого у свої 36 років він ще не мав у своєму каталозі. Тепер на його рахунку 38 голів, 25 з яких у Ла Лізі – на три більше, ніж у Мбаппе.

Склади команд:

Барселона (4):
Войцех Щенсний, Іньїго Мартінес (Пау Кубарсі, хв. 80), Жерар Мартін, Жюль Кунде, Рональд Араухо, Фермін Лопес (Ферран Торрес, хв. 66), Ламін Ямаль, Ерік Гарсія (Алехандро Бальде, хв. 80), Педрі (Пабло Торре, хв. 86), Гаві (Френкі де Йонг, хв. 65) та Роберт Левандовський.

Жирона (1):
Пауло Гассаніга, Мігель Гутьєррес, Ладіслав Крейчі, Алехандро Франсес, Дейлі Блінд, Арнау Мартінес (Габріель Місехой, хв. 79), Артур (Джон Соліс, хв. 70), Ясер Аспрілья (Порту, хв. 58), Янхель Еррера, Арно Данжума та Віктор Циганков (Крістіан Стуані, хв. 70).

Голи:

• 1-0 хв. 42: Ладіслав Крейчі (автогол).
• 1-1 хв. 52: Арно Данжума.
• 2-1 хв. 60: Левандовський.
• 3-1 хв. 76: Левандовський.
• 4-1 хв. 85: Ферран Торрес.

Арбітр: Хуан Луїс Пулідо Сантана.

Жовті картки: Янхель Еррера (хв. 41).

Левандовський не припиняє забивати, а команда Фліка – перемагати: вже дев’ять перемог поспіль, 20 матчів без поразок, непереможність у 2025 році. Команда не просто відраховує тури до кінця чемпіонату (залишилося дев’ять), а грає кожен матч як останній, завжди амбітно (вже 139 голів) та у відмінній фізичній формі, відповідно до ідеї тренера. Енергія б’є ключем як у гравців основи, так і у запасних, ніби вони єдиний організм, згуртований на полі та в роздягальні. Команда віддається магії Ламіна Ямаля та вбивчій силі Левандовського.

Оптимізм «Барселони» контрастує з песимізмом «Жирони», яка не може виграти вже сім матчів у Ла Лізі. Хоча ніхто не сумнівається в їхньому футбольному стилі, адже почерк Мічела настільки ж впізнаваний, наскільки й привабливий, «Жирона» сьогодні – команда без горизонту, захоплена дивною ностальгією: за недавнім минулим, яке вивело їх до Ліги Чемпіонів, та за історичним, яке повертає до часів боротьби за виживання в епічних матчах на «Монтіліві». Головне завдання – досягти стабільності в Ла Лізі після того, як склад втратив у якості й, перш за все, в атакуючій потужності. Здається, єдиним нападником залишається вічний Стуані – уругваєць, який гарантує хоробрість, коли підступає страх, гордий, як і саме місто Жирона.

У свої 38 років Стуані зазвичай залишається на лаві запасних, так було й на «Монжуїку». Численні відсутності позначилися на грі «Жирони». «Барселона» активізувалася дуже рано завдяки Ламіну Ямалю, серія швидких переходів якого розривала оборону Мігеля Гутьєрреса. Прискорення вінгера виводили Левандовського та Ферміна віч-на-віч із Гассанігою. Голкіпер чудово зіграв проти поляка і знайшов полегшення завдяки VAR, втручання якого перетворило фол на користь Ферміна на фол проти нього, на подив «Монжуїка», який вже чекав на пенальті за порушення Аспрільї.

«Барселона» розлютилася, підхопивши гнів Ферміна. Однак гол не приходив, бо Гассаніга рятував, а його десять партнерів перекривали зони. Аж поки рука Крейчі не торкнулася м’яча, який намагався замкнути головою Ерік Гарсія після подачі штрафного від Ламіна. Таке трапляється, коли захищаєшся так близько до власних воріт, а суперник невтомно атакує, як це зазвичай робить «Барселона», менш віртуозна, але більш наполеглива завдяки присутності таких гравців, як Гаві, Фермін, Мартін та Ерік (що грав опорника), та відсутності Де Йонга, Ольмо, Кубарсі, Бальде та Рафіньї. Ротації неминучі, коли матчі йдуть один за одним, а команда бореться за Ла Лігу, Лігу Чемпіонів та Кубок (у середу чекає «Атлетіко»).

Монолог «Барселони» перервала помилка Араухо. Блінд зіграв на випередження і вивів Данжуму на ударну позицію, дозволивши йому переграти Щенсного. «Жирона» стала агресивнішою та перехопила ініціативу, але, з іншого боку, вільні зони дозволили «Барсі» проводити контратаки. Віра Гаві та Ферміна вивела на орбіту Левандовського в епізоді, який він цілком міг підглянути у своєї дружини, відомої каратистки, адже його стрибок був схожий на прийом з бойових мистецтв і став вирішальним для закриття матчу перед безсилою «Жироною». Знову забив Левандовський після чудового маневру Де Йонга; відзначився Ферран, безвідмовний як джокер; а якщо не влучив Ламін, то лише випадково. Фінал став визвольним для лідера.

Турнірна таблиця Ла Ліги (Топ-5 та Позиція Жирони)