В адаптованому перекладі для українського читача цитати з «Великого Гетсбі»: «Том і Дейзі були недбалими людьми. Вони трощили речі та долі, а потім ховалися за своїми грошима чи своєю безмірною зневагою, або за тим, що їх єднало, хоч би що це було, і дозволяли іншим прибирати бруд, який вони залишали». «Недбалі люди» – саме так можна охарактеризувати головних героїв нової книги, що наробила галасу в США.

Книга колишньої співробітниці Facebook, Сари Вінн-Вільямс, описує роки її роботи у відділі зв'язків з урядом. Авторка змальовує компанію як збіговисько «психопатів», де кожен дбає лише про себе, ігноруючи навіть колегу, яка б'ється в конвульсіях на підлозі офісу. Сама ж Вінн-Вільямс отримала погану оцінку за те, що не відповідала на електронні листи, перебуваючи в комі після важких пологів.

Критики відзначають, що Марк Цукерберг постає в книзі як деспот, який прагне догодити Сі Цзіньпіну настільки, що пропонує йому обрати ім'я для своєї першої дитини (від чого китайський лідер відмовляється). Також у книзі йдеться про навмисну недбалість компанії у вирішенні кризи в М'янмі, де мова ненависті, що поширювалася через Facebook, зіграла доведену роль у геноциді. Авторка стверджує, що цій країні було б краще, якби Facebook ніколи туди не приходив. Про своїх начальників вона говорить, що їх, вочевидь, нічого не хвилювало. Це були гріхи бездіяльності – не те, що вони робили, а те, чого не робили.

Книга належить до улюбленого піджанру – історії про «мавп з пістолетами» в Кремнієвій долині. Поруч із нею можна згадати «Microsiervos» та «JPod» Дугласа Коупленда, «Долину тривог» Анни Вінер або роман «Коло» Дейва Еггерса. У всіх них фігурують недбалі багатії.

В біографії Ілона Маска, написаній Волтером Айзексоном, описується «алгоритм» – метод з п'яти кроків, вдосконалений Маском під час роботи в SpaceX і Tesla, який зараз застосовується для скорочення витрат в уряді США. Він полягає в тому, щоб спочатку зруйнувати, а потім виправити пошкодження. Цей процес творчого руйнування іноді працює, але подібно до бензопили, яку так люблять Маск і Мілей: коли вирубуєш весь ліс, можливо, знищиш і зайвий бур'ян. Або як коли Маск заявив, що жодна людина не померла через скорочення допомоги на розвиток, хоча, за даними The New York Times, 1 650 000 людей можуть померти за рік без американських коштів на профілактику та лікування ВІЛ.

Те, що багаті та впливові не зупиняються, щоб зважити наслідки своїх дій, забруднює не лише килими в розкішних маєтках. Це впливає на реальні геноциди та здоров'я мільйонів людей.