Моя тітка переконана, що роботів вигадують чоловіки, бо інакше вже давно мали б пристрої, які прибирають туалети замість залізних песиків. Я з нею згодна, але водночас знаю, що робототехніка змінила хірургію, дозволяючи робити дива навіть на відстані. У фабриках механічні пристрої запобігли багатьом нещасним випадкам, хоч і замінили частину працівників.

Але це структурні зміни у певних сферах, яких суспільство не відчуває. Зараз, з появою штучного інтелекту (ШІ), всі або в захваті, або тремтять. Новини про його недоліки з'являються щодня. Я переконана, що нам варто звикнути до цього, адже я не бачила такого прориву з часів інтернету та мобільних телефонів. Це нова промислова революція, яка призведе до зникнення багатьох професій, як колись з ткацькими верстатами.

Трансформація суспільства вже почалася. Ми відчуваємо зміни, але не можемо їх повністю зрозуміти. Це пов'язано не лише з технологіями, але й із соціальними проблемами та зміною цінностей молоді, яку ми часто критикуємо замість того, щоб зрозуміти.

Я використовую ШІ щодня і бачу, як він швидко змінюється, і як я адаптуюсь до нього. Він економить мій час, структурує електронні листи, перевіряє тексти, чистить таблиці Excel та робить переклади. Іноді ШІ ввічливіший за людей. Кажуть, що в лікарні пацієнти воліли, щоб їм дзвонила машина, а не лікар, бо вона була привітнішою. Однак, він може помилятися, вигадувати джерела, а тексти, написані ним, механічні та порожні. Легко визначити, де писала людина, а де – машина: один текст має душу, інший – ні. Думати стає важливо, але зараз люди до цього не звикли. Можливо, виклик полягає в тому, щоб навчити людей філософії, етиці, гуманітарним наукам, ставити запитання та сумніватися. А потім, можливо, ми матимемо час погуляти і подивитися на небо, поки ШІ працює.