Європейський Союз намагається змусити президента Сполучених Штатів Дональда Трампа скасувати рішення про введення 20% мит на більшість імпорту з Європи, які зростають до 25% у випадку алюмінію, сталі, автомобілів та їх основних компонентів. Оголошення про нові мита відбулося під час перебування віцепрезидентки Європейської Комісії та комісарки з питань конкуренції Терези Рібери у Вашингтоні. Рібера зазначила цієї п’ятниці на зустрічі з журналістами, що ситуація з митами Трампа є «дуже тривожною та одночасно дуже обурливою».

Рекомендація віцепрезидентки — «зберігати холодну голову», хоча вона й підкреслила падіння на фондових ринках та реакцію лідерів і компаній усього світу. «Ми бачимо, що це не йде на користь нікому в усій світовій економіці, і що це також не піде на користь американській економіці», — зазначила вона. «Сприйняття — це занепокоєння в усій промисловій, економічній та бізнесовій спільноті», — додала вона.

Рібера відкинула звинувачення Вашингтона в тому, що європейське цифрове законодавство є дискримінаційним щодо американських компаній. Крім того, вона підкреслила, що Сполучені Штати встановили мита не на основі тих, що застосовують до них інші країни, чи тарифних бар’єрів, а лише через дисбаланс у торговельному балансі. «Коли бачиш формулу, коли вони самі публікують формулу, яка призводить до встановлення мит на тому чи іншому рівні, вони відкрито повідомляють, що це абсолютно не пов’язано ні з чим іншим, крім торговельного балансу між країнами. Отже, це не має нічого спільного з будь-яким типом законодавства, практики, прав людини чи регулювання», — аргументувала вона.

Віцепрезидентка зазначила, що в Європі зараз необхідно провести «детальний аналіз того, що може означати те, що було представлено цими днями». Позиція Європейської Комісії має бути «твердою щодо того, що вважається неприйнятним, і відкритою щодо того, що можна зробити, здатності до еволюції, реакції чи можливого шляху для відмови від цього підходу», — додала вона.

Не уточнюючи відповідь, вона зазначила, що вона має полягати у «визначенні найбільш адекватних відповідей і співпраці з іншими, з рештою світу, а також в оцінці найкращих способів захисту інтересів компаній, європейської економіки, європейських громадян та європейських споживачів», — додала вона.

Рібера підкреслила, що торговельні потоки між Європою та Сполученими Штатами є величезними, і що це, ймовірно, дві найбільші економіки з найбільшою взаємозалежністю та обміном, але зазначила, що тоді як ЄС має профіцит в обміні товарами, США мають його в обміні послугами. «Незалежно від того, що сказав президент Трамп минулої середи в Білому домі, коли він оприлюднив формулу, за якою розрахував, що застосовується до кожної країни чи кожного острова з пінгвінами, зрозуміло, що це набагато більше пов’язано з торговельними балансами, ніж з будь-чим іншим», — зазначила віцепрезидентка, натякаючи на мита на безлюдні острови Херд і Макдональд та на безпідставність формули «взаємних мит».

«Чи можна розглядати відповідні заходи щодо послуг? Можна подумати, чи будемо ми це робити. Саме над цим зараз і працюють, щоб точно визначити, чи потрібна відповідь, де можуть бути межі відповіді з точки зору взаємних тарифів, або з точки зору звернення до Світової організації торгівлі. Концептуально, теоретично це можливо. Це не означає, що ми обов’язково це зробимо, над цим працюють різні служби Комісії», — зазначила Рібера. «Треба точно визначити, де можуть бути найбільші занепокоєння, найбільший вплив та найбільша ефективність відповіді, яка найменше зачепить європейську економіку та європейських споживачів, захищаючи європейські інтереси», — розмірковувала вона.

Марош Шефчович, віцепрезидент Європейської Комісії, відповідальний за цю сферу, розпочав цієї п’ятниці переговори з американськими торговельними представниками для вивчення можливостей угоди. Паралельно Європейська Рада готується проголосувати 9 квітня щодо заходів у відповідь. ЄС розглядає такі продукти, як соя чи бурбон, з метою вдарити по виробництву традиційно республіканських штатів, а отже, прихильних до Трампа, але рішень ще не прийнято. Рібера не захотіла коментувати результати цього контакту і переадресувала це питання самому Шефчовичу.

Віцепрезидентка вже висловлювалася щодо мит у четвер під час іншого виступу у Вашингтоні. «Це погані новини. І це погані новини також для американських громадян та американських компаній», — оцінила віцепрезидентка Комісії. Рібера висловилася за зміцнення відносин з іншими країнами у відповідь на торговельну війну, оголошену Трампом. «Ми маємо бути послідовними та залишатися вірними власним цінностям», — зазначила вона, підкресливши, що «світ набагато більший за американський ринок».

Європейська Комісія розрахувала за даними 2023 року, що три пакети, оголошені Вашингтоном (щодо сталі та алюмінію, щодо автомобілів та їх компонентів, і останні, так звані взаємні мита), охоплюють імпорт на суму близько 360 мільярдів євро, що становить приблизно 70%. Найбільший пакет мит — останній. Митні збори у 20% вплинуть на продажі на інший бік Атлантики на суму близько 290 мільярдів євро. Сума доповнюється попередніми рішеннями, які передбачали збільшення мит на 25% на сталь, алюміній, автомобілі та їх компоненти. Водночас Трамп готує інші галузеві мита, з яких найбільше вплинуть на Європейський Союз податки на фармацевтичну продукцію.