Дві війни – одна реальна й кривава в Газі, інша – фігуральна, торговельна – стануть ключовими темами зустрічі президента США Дональда Трампа та прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, запланованої на цей понеділок у Вашингтоні. Як повідомляють ізраїльські офіційні джерела місцевим ЗМІ, на порядку денному також стоятимуть інші регіональні питання, зокрема відносини з Туреччиною, тиск на Іран та ордер на арешт Нетаньягу, виданий Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.

Не допомогло й те, що минулого вівторка Ізраїль оголосив про призупинення мит на імпорт із США. Навіть близькі союзники, як-от сам єврейська держава, не уникли хвилі мит, які Трамп запровадив наступного дня – 17% на ізраїльські товари. Минулого року ізраїльський експорт сягнув 22 мільярдів доларів (трохи більше 20 мільярдів євро). Попри непередбачуваність політика з душею бізнесмена, яким є Трамп, не очікується, принаймні найближчим часом, що двосторонні відносини постраждають. Президент США неодноразово демонстрував свою підтримку Ізраїлю, оголошуючи про постачання зброї, яке блокував його попередник Джо Байден, скасовуючи санкції проти агресивних єврейських поселенців або посилюючи тиск на палестинців.

Ізраїльський лідер, який ще в неділю мав офіційні заходи в Будапешті під час свого візиту, ретельно планує свої закордонні поїздки через ризик арешту за ймовірні воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні в Газі. Цього ж тижня його не лише з почестями приймав в Угорщині прем'єр-міністр Віктор Орбан, але й останній скористався нагодою, щоб у присутності Нетаньягу оголосити про вихід своєї країни з МКС. Саме в Угорщині Нетаньягу отримав запрошення від Трампа, який за жодних обставин не збирається виконувати ордер на арешт.

Хоча республіканський лідер наполягав на тому, що покладе край війні в Секторі Гази, реальність виявляється складнішою. Одразу після вступу на посаду він озвучив ідею, яку мало хто вважає здійсненною: виселити 2,3 мільйона палестинців з Гази та перетворити її під керівництвом Вашингтона на своєрідну курортну зону на березі Середземного моря. Нетаньягу та його міністри з ентузіазмом сприйняли цей план, попри те, що міжнародне право розцінює його як злочин. Наразі це не більше ніж відволікаючий маневр, який вони періодично згадують у своїх заявах, маскуючи під проєкт добровільної еміграції.

Глава ізраїльського уряду, схоже, не зацікавлений у завершенні війни. 18 березня він наказав припинити майже двомісячне перемир'я в палестинському анклаві. На тлі цього залишається питання, яке найбільше турбує ізраїльське суспільство: повернення 59 заручників, що перебувають у Газі, більше половини з яких вважаються загиблими. ХАМАС посилює тиск, періодично публікуючи відео – останнє в суботу – де полонені закликають свою владу досягти угоди шляхом переговорів, а не силою. Тим часом щоденні демонстрації тиснуть на прем'єр-міністра через його авторитарні тенденції та вимагають домогтися повернення заручників. Однак громадськість розуміє, що обидва питання суперечать інтересам Нетаньягу, який не хоче втрачати владу.

Щоб поїхати до Вашингтона, Нетаньягу домігся від ізраїльського суду відтермінування слухання у справі про корупцію, запланованого на цей понеділок, але не слухання в середу, тож він мусить повернутися до цього дня. Це четвертий візит ізраїльського лідера до США і другий з моменту вступу Трампа на другий термін 20 січня.

Судовий шторм

Ронен Бар, усунутий керівник служби внутрішньої безпеки (Шин Бет), якого Нетаньягу звільнив попри спротив Верховного суду, стверджує у листі, надісланому до цього суду в п'ятницю, що прем'єр-міністр за жодних обставин не бажає припиняти війну, використовуючи її як відволікаючий маневр на тлі судових переслідувань, що йому загрожують. Крім того, на думку Бара, досягнення угоди щодо звільнення заручників шляхом переговорів поставить під загрозу підтримку ультранаціоналістичних партій, які підтримують урядову коаліцію. Глава Шин Бет запевняє, що його намагалися усунути з посади ще з 2024 року за відмову відкласти суд над Нетаньягу та після тиску з вимогою, щоб агентство діяло проти інтересів ізраїльтян.

Минулого понеділка Нетаньягу дав свідчення у так званій справі «Катаргейт» – скандалі щодо переказу грошей з Катару, який розслідує Шин Бет, незабаром після арешту двох радників, що працювали в офісі прем'єр-міністра. Сам Нетаньягу вважає це «політичним полюванням», спрямованим на те, щоб перешкодити заміні Ронена Бара на чолі спецслужб.