Декількома словами
Європейські лідери, усвідомлюючи важливість власної ініціативи у вирішенні української кризи, домовилися про розробку мирного плану для України. Велика Британія та Франція відіграватимуть ключову роль у цих зусиллях. Вони закликають США надати гарантії безпеки, необхідні для стабільного миру, і наголошують на важливості продовження військової та економічної підтримки України.

Лідери, які зібралися в Лондоні в неділю для обговорення кризи в Україні та необхідності переозброєння Європи, дійшли чіткого висновку: вони повинні взяти на себе ініціативу, зважаючи на невизначеність і нестабільність, що виходять з Білого дому та від його нового господаря, Дональда Трампа. Організатор зустрічі, Кір Стармер, оголосив, що «Велика Британія, Франція та інші країни» — які він не уточнив — «працюватимуть разом з Україною над планом припинення бойових дій, який потім буде обговорено зі Сполученими Штатами для спільного просування».
Кір Стармер висловив на початку саміту європейських лідерів те, що всі вони думали: «Ми переживаємо унікальний момент для безпеки Європи», — сказав він, щоб підкреслити важливість зустрічі. Прем'єр-міністр Великої Британії та його гості в неділю розпочали дипломатичні, політичні та стратегічні дії, що нагадують Карибську кризу, коли американський президент Джон Ф. Кеннеді протистояв радянському лідеру Микиті Хрущову, уникаючи образ і наголошуючи на спільних інтересах.
Лідери, які зібралися в британській столиці, висловили символічну та реальну підтримку Україні та її президенту Володимиру Зеленському, присутньому на зустрічі, щоб якомога більше стерти з колективної пам'яті той удар, якого український лідер зазнав 48 годин тому в Білому домі.
Вони вирішили уникати будь-якої конфронтаційної відповіді, спрямованої на Дональда Трампа, незважаючи на тривогу, яку викликало в них зіткнення між президентом США та Зеленським в Овальному кабінеті.
Вони вважають, що будь-яка міцна мирна угода між Києвом і Москвою потребуватиме гарантій безпеки з боку Вашингтона — які сьогодні Трамп ще не готовий запропонувати — але вони зобов'язалися, щоб Європа першою надала ці гарантії.
Вони зрозуміли, що настав час істини, і що необхідне переозброєння Європи з відповідним збільшенням оборонного бюджету. І нарешті, вони вирішили взяти на себе ініціативу, прийняти власну відповідальність і почати працювати над планом миру для України, не чекаючи, поки американська адміністрація проявить ініціативу.
Стармер був єдиним, хто дав прес-конференцію наприкінці зустрічі, на якій, окрім оголошення про початок роботи над розробкою цього плану миру, детально розповів про всі домовленості, досягнуті за дві години зустрічі.
По-перше, всі країни-учасниці, серед яких були Канада і Туреччина, а також два лідери ЄС — президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта — і генеральний секретар НАТО Марк Рютте, зобов'язалися «підтримувати потік військової допомоги» в Україну, а також продовжувати економічний тиск на Росію, щоб зберегти переговорну позицію Києва. По-друге, вони підтвердили свою волю до того, щоб будь-яка тривала мирна угода передбачала участь України за столом переговорів і закріплювала суверенітет і безпеку країни. По-третє, сказав Стармер: «У разі досягнення мирної угоди ми продовжуватимемо зміцнювати оборонні можливості України, щоб вона могла стримати будь-яке майбутнє вторгнення».
«Коаліція добровольців»
Кір Стармер усвідомлює, що не всі європейські країни погоджуються зі стратегією на короткострокову або середньострокову перспективу, яка необхідна для підтримки України, а також з темпами або терміновістю, з якими ця допомога має бути розгорнута. На тлі пропозиції Великої Британії та Франції направити солдатів до окупованої країни як сили гарантії можливої мирної угоди, інші уряди висловили стриманість щодо такого поспішного кроку, коли ще немає навіть припинення вогню.
Тому британський прем'єр-міністр відновив ту формулу, яку 22 роки тому розробив тодішній президент Сполучених Штатів для об'єднання союзників у своєму вторгненні в Ірак, так звану «коаліцію добровольців» (coalition of the willing, в оригінальному англійському терміні), коли значна частина міжнародного співтовариства виступала проти цієї авантюри.
«Ми продовжуватимемо просувати коаліцію добровольців для захисту угоди [про мир] в Україні та для гарантування цього миру. Не всі країни відчуватимуть, що можуть зробити внесок, але це не може означати, що ми будемо стояти на місці», — сказав Стармер. «Ті добровольці, які приєднаються, почнуть з справжньою терміновістю збільшувати інтенсивність свого планування», — оголосив він.