Європейський Союз має намір прискорити фінансування оборони

Європейський Союз має намір прискорити фінансування оборони, щоб протистояти сценарію максимальної міжнародної невизначеності. На тлі помітної зміни позиції США — головного союзника Європи у світі — в такому важливому для ЄС питанні, як війна в Україні, та погроз щодо відкликання американського «парасольки безпеки» зі Старого Континенту, Європейська комісія завершує розробку плану переозброєння, який включатиме різноманітні формули протидії розриву, спричиненому підтримкою Дональдом Трампом Росії Володимира Путіна, та нестабільній геополітичній ситуації. Проєкт, який обговорять на терміновому саміті глав держав та урядів цього четверга в Брюсселі, передбачатиме багатомільярдні витрати для вирішення різних завдань, прискорених політикою Трампа, як пояснюють джерела в ЄС.

Для реалізації цього плану Брюссель розглядає кілька варіантів фінансування. Одним з них є випуск спільних боргових зобов'язань для фінансування ключових європейських оборонних проєктів та спільних закупівель на суму до 100 мільярдів євро — можна було б використати зарезервований бюджетний простір, який залишився від частини фонду відновлення після пандемії COVID-19, Next Generation, що не була використана — зазначають джерела в Брюсселі. Інша ідея полягає в перерозподілі невикористаних фондів згуртованості — спрямованих на дослідження та розробки, військову мобільність та інфраструктуру — на військові цілі, оскільки ці кошти не можуть бути використані безпосередньо для придбання військової техніки, наприклад. Крім того, на розгляді перебуває питання про виділення кредитних ліній Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) на оборону та додавання інших інструментів, таких як Європейський оборонний фонд, за тими ж джерелами. І перший захід, вже оголошений: активація так званої застережної статті пакту стабільності, щоб витрати держав-членів на оборону не враховувалися як заборгованість (і, отже, не карали держави під час перевірки їхніх рахунків Комісією).

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка говорила про перехід до «мислення в умовах терміновості», планує надіслати цього вівторка листа лідерам держав-членів з деталями своїх пропозицій для обговорення на саміті в четвер, який буде зосереджений на підтримці України та європейській обороні. Мета полягає в тому, щоб не ставити «червоні лінії» на обговорення, зазначають європейські джерела, обізнані з дискусією, які просять анонімності, оскільки це питання надзвичайно чутливе і, крім того, все ще доопрацьовується. Ключова ідея полягає в досягненні «спільних європейських зусиль» перед обличчям масштабу викликів, зазначають ті ж джерела.

Рішення залежать від цих дебатів з 27 керівниками країн ЄС та сигналів, які надішле той, хто бачиться новим канцлером Німеччини, консерватор Фрідріх Мерц. План переозброєння може навіть включати більше простору та інші шляхи поповнення інструменту, що фінансується спільним боргом, за допомогою певного типу євробондів або формули, подібної до тієї, що використовувалася під час пандемії COVID-19. Також створення нового міжурядового фонду, спеціально призначеного для оборони.

Французько-німецька вісь останніми годинами залишила кілька підказок. Франція виступає за цю формулу спільного боргу з різними шляхами, тоді як партія Мерца в Німеччині веде переговори з соціал-демократами про формування великої коаліції, під мандатом якої буде створено спеціальний фонд вартістю майже трильйон євро. Мета полягає у фінансуванні термінових витрат на оборону та інфраструктуру, які виходять за рамки боргового гальма, що нав'язує німецька система. Інші, як-от Нідерланди, виступили проти випуску спільного боргу. Однак, країни, які традиційно є ощадливими, як-от країни Північної Європи, виявилися дуже сприйнятливими до цієї ідеї, оскільки для них збільшення військових витрат є пріоритетом.

Брюссель оцінює, що протягом наступних років необхідні додаткові інвестиції в оборону в розмірі 500 мільярдів євро — фон дер Ляєн навіть згадувала про наступне десятиліття. Інші голоси, як-от президент Франції Еммануель Макрон, говорять про швидке виділення близько 200 мільярдів євро. Фактично, глава Єлисейського палацу запропонував цими вихідними використати так званий фонд порятунку (європейський механізм стабільності, MEDE), який відіграв важливу роль під час найбурхливіших років фінансової кризи. Хоча акціонерами цього фонду є країни єврозони (не всі країни ЄС), і, ймовірно, знадобиться реформа; що було б політично складніше. MEDE міг би мати потенціал надати країнам до 400 мільярдів євро, за різними джерелами.

«Потрібен квантовий стрибок у тому, як ЄС мислить про оборону. І формула вкладання європейських грошей, особливо через спільний борг, є потужним сигналом про те, що є намір. Але це може статися в середньостроковій перспективі. Тим часом терміново потрібно приймати рішення», — зазначає високопоставлене джерело в ЄС. У період з 2021 по 2024 рік загальні витрати на оборону держав-членів ЄС зросли більш ніж на 30% до 326 мільярдів євро; 1,9% ВВП ЄС, за даними Брюсселя. Але в той час як є країни, як-от Польща, які витрачають на оборону понад 4% свого ВВП, є й інші, як-от Іспанія, які не досягають 2%, встановлених зобов’язанням НАТО. У розпал дебатів щодо військових витрат європейські цінності, пов’язані з обороною, зросли на фондовій біржі цього понеділка.

Таким чином, Союз збирається зламати ще одне з тих великих табу, які він збивав з тих пір, як Росія розв’язала повномасштабну війну проти України: наблизитися до європейського оборонного союзу. Хоча, як зазначають джерела, від амбітності пропозиції фон дер Ляєн і терміновості, яку вкажуть країни, залежатиме те, чи стане цей новий план переозброєння справді вирішальним. Тиск Трампа на європейських союзників з метою збільшення їхніх витрат на оборону та міжнародний контекст можуть стати головним каталізатором для цього.

Паневропейські проєкти

Намір Європейської комісії — яка представить більш точний план наприкінці місяця, з так званою Білою книгою оборони — полягає в тому, щоб план переозброєння був структурований за кількома напрямками. Головний полягає в тому, що держави-члени збільшують свої витрати на оборону (звідси допомога із застережною статтею та велике послаблення фіскального корсету, який нав’язує Брюссель). Потім надати інші елементи плану (як-от та частина фонду відновлення чи структурні фонди) для фінансування та підтримки тих «великих паневропейських проєктів», які фактично вже вивчаються і включають передові елементи, такі як штучний інтелект.

І тим часом, за словами джерел у Брюсселі, триває розробка європейської оборонної стратегії, представленої в 2024 році, яка включає потужні формули спільних закупівель для держав-членів і робить акцент на стандартизації арсеналів і озброєнь. Ця стратегія також передбачає інтеграцію української промисловості в європейські програми та співпрацю з іншими «партнерами-однодумцями» з-за меж ЄС.

Це ще одна велика дискусія, яку лідери повинні обговорити найближчими тижнями: розширити фокус, щоб включити, наприклад, Великобританію та Норвегію, щоб продовжувати робити кивки Сполученим Штатам і ще більше розширити можливості витрат. На столі лежить пропозиція групи експертів, яку Лондон зробив своєю, і яку Брюссель не сприймає погано, щодо створення банку переозброєння, який міг би випускати кредити з відносно низькими відсотками та хорошим рейтингом. Це дозволить державам-членам робити більше замовлень оборонній промисловості, яка зазначила, що їй потрібно знати, яким буде її довгостроковий попит, щоб активувати виробничі ланцюги. Фактично, цими днями вже є певна приватна ініціатива, яка йде цим шляхом.

Військовий рятувальний круг для України

Крім того, враховуючи ситуацію в Україні, яка висить на волосині, в очікуванні того, чи припинить Трамп надсилати військову допомогу, чи значно її скоротить, Брюссель запропонував державам-членам новий військовий рятувальний круг для Києва в розмірі близько 20 мільярдів євро. Пропозиція високого представника із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас повторює систему, вже запропоновану її попередником Жозепом Боррелем, щодо поповнення цього міжурядового фонду спільними внесками для подолання вето Угорщини, яка майже два роки блокує Європейський фонд миру, який використовувався для повернення партнерам поставок в Україну. З початку повномасштабного вторгнення ЄС надіслав Україні близько 135 мільярдів євро (включаючи 48,7 мільярда на підтримку армії).