Декількома словами
Візит Беньяміна Нетаньягу до Угорщини, організований Віктором Орбаном попри розслідування МКС щодо воєнних злочинів у Газі, демонструє зневагу угорського уряду до міжнародного права та цінностей ЄС. Цей крок послаблює єдність Євросоюзу та підкреслює розбіжності у підходах до ізраїльсько-палестинського конфлікту на тлі триваючої гуманітарної кризи в Газі.

Візит Беньяміна Нетаньягу до Угорщини цього тижня, де його приймали з усіма почестями та рідко баченим розмахом протоколу, можна розцінювати лише як образу міжнародного права та ще один доказ зневаги Віктора Орбана до цінностей Європейського Союзу. Надзвичайно теплий прийом прем'єр-міністра, якого розслідує Міжнародний кримінальний суд (МКС) за воєнні злочини в Секторі Гази, висвітлює курс угорського лідера.
Орбан вирішив вивести Угорщину з-під юрисдикції МКС замість того, щоб виконати свій обов'язок не запрошувати ізраїльського політика або заарештувати його в момент в'їзду на європейську територію, як того вимагає Римський статут.
Неможливо ігнорувати той факт, що МКС вивчає відповідальність Нетаньягу за колективне покарання цивільного палестинського населення Сектора Гази після злочинної терористичної атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. Це покарання включало невибіркові бомбардування густонаселених районів, свідоме використання голоду як зброї війни та запровадження блокад, що перешкоджають доступу до ліків, води та їжі. Замість того, щоб засудити ці дії, Орбан вирішив прийняти ізраїльського прем'єр-міністра як стратегічного союзника.
Таким чином, підтримка Орбаном Нетаньягу виходить за рамки символізму. Його зневага до системи правосуддя послаблює спільну позицію ЄС, яка виступає за вирішення війни в Газі на основі поваги до міжнародного права та прав людини. У той час як більшість європейських країн, попри розбіжності щодо санкцій проти Ізраїлю, дотримуються критичної позиції щодо руйнівної ізраїльської військової кампанії, яка призвела до загибелі понад 50 000 людей, Угорщина відкрито протистоїть демократичній спільноті, до якої належить.
Вершиною сарказму є те, що Нетаньягу ступив на територію ЄС у той час, коли армія під його командуванням невблаганно реалізовувала стратегію розділення Гази непрохідними військовими коридорами, тим самим закріплюючи територіальний контроль, який більше нагадує постійну окупацію, ніж нібито оборонну операцію. Сектор було поділено на три частини: північну, практично перетворену на руїни; центральну, що стала зоною для переміщених осіб; і південну, навколо Рафаху, де сотні тисяч палестинських цивільних скупчилися без доступу до води, їжі та безпечного притулку. Це невиправданий поділ, який навіть не означав припинення бомбардувань, про що свідчать 27 загиблих у середу під час нападу на школу під управлінням ООН.
Візит Нетаньягу до Угорщини – це не звичайний дипломатичний жест чи черговий протокольний візит. Це демонстративна заява про безкарність. У Газі немає припинення вогню, й Ізраїль продовжує свій систематичний план щодо Сектора, який приніс смерть і руйнування небачених масштабів за десятиліття. Але ця поїздка також є попередженням країнам ЄС щодо авторитарного курсу, який обирають деякі держави-члени. На тлі цього ЄС терміново необхідно відновити твердий і послідовний голос та припинити толерувати співучасть урядів, подібних до уряду Орбана, у злочинах, яких історія не забуде.