Декількома словами
Візит прем'єр-міністра Данії Метте Фредеріксен до Гренландії має на меті підкреслити єдність та данський суверенітет над островом на тлі зростаючого інтересу та тиску з боку США. Вашингтон розглядає Гренландію як стратегічно важливу територію в Арктиці через її ресурси та геополітичне положення, особливо в контексті суперництва з Росією та Китаєм. Данія збільшує інвестиції в оборону регіону, тоді як Гренландія продовжує обговорювати своє майбутнє, включаючи потенційну незалежність, враховуючи економічні та політичні чинники.

Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен прибула до Гренландії, щоб продемонструвати підтримку Копенгагена на тлі зростаючого тиску з боку Вашингтона щодо контролю над островом. «Гренландія належить гренландцям. США не отримають її», – наголосила Фредеріксен після прибуття до Нуука.
Під час триденного візиту Фредеріксен зустрілася з виконувачем обов'язків прем'єр-міністра Гренландії Муте Егеде та майбутнім прем'єром Єнсом-Фредеріком Нільсеном. Майбутній лідер острова представив широку урядову коаліцію, метою якої є показати «єдність» перед «тиском» США щодо суверенітету та майбутнього Гренландії.
Нільсен, який незабаром очолить уряд, заявив: «Нам потрібно бути разом у ці важкі часи, в яких опинилася Гренландія. А коли Гренландія у складній ситуації, то й королівство Данія, і Європа також».
Партія Нільсена «Демократи» та інші члени коаліції підтримують майбутню незалежність Гренландії від Данії, але через поступовий процес зміцнення економіки острова, яка все ще значною мірою залежить від субсидій Копенгагена. Статут автономії регулює можливість запуску процесу самовизначення, хоча остаточне слово залишається за данським парламентом.
Візит Фредеріксен відбувся незабаром після заяв віце-президента США Дж. Д. Венса, який звинуватив данський уряд у недостатньому інвестуванні в безпеку острова та натякнув на можливу незалежність Гренландії та подальші переговори з США. Фредеріксен назвала ці заяви «несправедливими», наголосивши на значному збільшенні Данією витрат на оборону.
Наприкінці січня Копенгаген оголосив про інвестиції у розмірі 1,96 млрд євро для зміцнення оборони Гренландії, включаючи закупівлю військових кораблів, безпілотників, радарів та супутників. Це стало відповіддю на зростаючі виклики безпеці в Арктиці та інтерес до регіону з боку США, Росії та Китаю.
Гренландія, найбільший острів у світі, багата на природні ресурси та має зростаюче геостратегічне значення через зміну клімату, що відкриває нові морські шляхи та доступ до ресурсів. Ідея контролю над Гренландією, яку знову порушив Дональд Трамп, розглядається США як ключова для протидії впливу Пекіна та Москви в Арктиці.
Історично Гренландія була данською колонією, отримала автономію у 1979 році, а у 2009 році більшість повноважень перейшла до місцевого уряду, за винятком оборони, зовнішньої та монетарної політики. Відносини між Гренландією та Данією останніми роками ускладнилися через розкриття фактів жорстокого поводження з корінним населенням у колоніальний період, за що Фредеріксен вибачилася у 2022 році.
За повідомленнями ЗМІ, Білий дім вивчає потенційну вартість придбання та управління Гренландією, включаючи економічну пропозицію гренландцям та оцінку доходів від експлуатації ресурсів. Опитування показують низьку підтримку приєднання до США серед населення Гренландії (6%), тоді як більшість (84%) виступає за незалежність, хоча й з умовою збереження рівня життя.