Сльози, які виблискують в очах 29-річної Ліни

Сльози, які виблискують в очах 29-річної Ліни, загрожують потекти по щоках, поки вона чекає новин про свою колегу по роботі, 27-річну Дарину. Молода жінка, працівниця косметичного магазину, є однією з тих, хто зник безвісти після інтенсивного обстрілу Росією різних районів Києва, який у цьому місці в Святошинському районі (на заході столиці) спричинив щонайменше 12 смертей і майже сотню поранень, а залишки однієї жертви ще не ідентифіковані.

Ліна — не називає своє прізвище — не хоче забігати наперед. Вона сповнена надії, незважаючи на панораму, яка перед нею, через десять годин після нападу. Разом з іншими працівницями магазину вона спостерігає з відстані півсотні метрів за рятувальними роботами серед руїн одного зі зруйнованих будинків. Крани, екскаватори, вантажівки та десятки людей з різних підрозділів старанно розбирають у хмарах пилу уламки та залишки всього, намагаючись витягти ще живих людей.

З 215 дронів і ракет, випущених по різних регіонах України в період з вечора середи до ранку четверга, багато з яких по Києву, українським силам протиповітряної оборони за участю винищувачів F-16 і Mirage вдалося перехопити 112. Це не завадило значним руйнуванням у різних районах столиці та великій кількості жертв у місті, яке вважається найбільш захищеним в країні. Російські війська застосували ракети класу «повітря-земля», «земля-земля» і «море-земля» різних типів, а також безпілотні апарати моделі Shahed і кілька так званих дронів-приманок, щоб спробувати заплутати місцеву оборону. Атака була здійснена з різних російських регіонів і з окупованого Кримського півострова, повідомляють Повітряні сили України.

Ліна та її колеги чекають, охоплені невизначеністю, коли поліцейський підходить до них зсередини стрічки, яка відокремлює їх від зони втручання. Дехто побоюється найгіршого, коли поліцейський починає повторювати, цитуючи під ніс імена зі списку, який з’являється на екрані його мобільного телефону, підключеного до акумулятора, який він тримає в тій самій руці. Через пару хвилин вони повертаються і дивляться один на одного. «Дарина досі зникла безвісти», — зазначає Ліна репортеру з деяким полегшенням. Вони безуспішно намагалися зателефонувати на її мобільний номер. Наразі єдине, що вони знають, це те, що напад застав Дарину вдома з чоловіком Олегом, який є одним із поранених, доставлених до лікарні.

Чорна хмара нависла над Святошинським районом після полудня, коли почав накрапати дощ, але ніхто з тих, хто чекає на долю зниклих безвісти, не рухається. 16-річна Кейт також чекає з іншою групою молодих людей, щоб дізнатися про місцезнаходження одного зі своїх друзів. Це 17-річний Данило, студент, який проживає в одній з квартир, яка була підірвана. Його тіло досі не знайдено, як і тіла його батьків. Лише його сестру врятували та надали допомогу в медичному центрі столиці, додає молода жінка.

Збитки помітні на сотні метрів навколо. Розбиті шибки та вікна, уламки, які вивозять, щоб вулиці були прохідними, непридатні транспортні засоби… З плином годин інфраструктура надзвичайних ситуацій розширювалася через те, що досі є жертви, яких не вдалося знайти, хоча ніхто не може оцінити кількість людей, які могли залишитися в пастці — живих чи мертвих — серед залишків нападу. Співробітники — пожежники, поліцейські чи рятувальники — які виходять з-під кордону, стверджують, що не мають права надавати інформацію.

Групи сусідів, які стали волонтерами, ходять туди-сюди, несучи їжу та напої для членів екстрених і безпекових служб. Навколо місця вибуху встановлено кілька наметів, де надається допомога постраждалим, координуються дані щодо жертв і роздаються кава та чай. Деякі з присутніх жителів нервово вимагають серед чуток і коментарів, щоб враховувалися лише дані з офіційних джерел.