Іспанія запропонувала використати заморожені російські активи для допомоги Україні

Іспанія виступила перед своїми європейськими партнерами з пропозицією використати заморожені російські суверенні активи в європейських банках, сума яких сягає близько 210 мільярдів євро, для фінансування допомоги Україні. Про це заявив очільник іспанської дипломатії Жозеп Мануель Альбарес на початку зустрічі міністрів закордонних справ так званої групи G5+ (Німеччина, Франція, Велика Британія, Іспанія, Польща та Італія), що проходить у Мадриді.

Альбарес підкреслив, що рано чи пізно Росії доведеться зіткнутися з виплатою військових репарацій за її агресію проти України, і ці заморожені кошти можуть слугувати своєрідним «авансом» до остаточного рахунку. Тому, за його словами, «більш ніж законно» використати їх, щоб гарантувати Києву «передбачувану та довгострокову» економічну допомогу.

Глава іспанської дипломатії визнав, що це питання вже обговорювалося європейськими партнерами, але згоди досі не досягнуто. Проте він додав, що багато країн поділяють позицію Іспанії. Досі для допомоги Києву використовувалися лише відсотки, нараховані на ці кошти (від 2,5 до 3,5 мільярдів євро щорічно), але рішення про використання основної суми – перехід від замороження до конфіскації – не ухвалювалося через можливі юридичні наслідки такого кроку.

Міністр закордонних справ приймав у Палаці Віана, найпрестижнішій резиденції відомства, своїх колег з Великої Британії Девіда Леммі, Франції Жана-Ноеля Барро та Польщі Радослава Сікорського, а також Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каю Каллас та єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса. З італійської сторони була присутня державний секретар Марія Тріподі, тоді як міністр Німеччини Анналена Бербок та заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга брали участь дистанційно.

Альбарес запевнив, що зустріч у Мадриді демонструє, що голос Європи «присутній» у дебатах про майбутнє України, попри те, що Сполучені Штати залишили її поза тристоронніми переговорами, що проходять у Саудівській Аравії. Він попередив, що мирна угода, яка не враховуватиме українців та європейців, на території яких триває війна, буде неприйнятною.

Міністри закордонних справ, які зібралися в Мадриді, звинуватили російського президента Володимира Путіна у використанні «тактики затягування», за словами Альбареса, щоб не виконувати пропозицію про припинення вогню, висунуту Вашингтоном та прийняту українським президентом Володимиром Зеленським. «Росія грає і насправді не хоче миру», – заявила зі свого боку Каллас, закликавши Сполучені Штати посилити тиск на Путіна, щоб той погодився на негайне припинення бойових дій. «Нам потрібно, щоб Росія прийняла це припинення вогню, щоб вона продемонструвала добру волю, повернувши українських дітей та звільнивши військовополонених», – сказала вона.

Французький представник Барро вимагав від Москви «чіткої відповіді» щодо пропозиції про припинення вогню – «так чи ні», за його словами. Британський міністр Леммі зазначив, що для досягнення тривалого миру необхідно, щоб «Путін погодився на безумовне припинення вогню негайно». Очільник Форін-офісу наголосив на необхідності збільшення військових витрат Європи та підтвердив зобов'язання Лондона досягти 2,5% ВВП на оборону до 2027 року. Польський міністр Сікорський висловив розуміння того, що Іспанія пасе задніх у цьому питанні, пояснюючи: «чим ближче ти до Росії, тим більше витрачаєш на оборону». Він також підкреслив, що Путін не може диктувати, які війська мають бути на території України, натякаючи на розгортання майбутньої європейської сили для гарантування виконання гіпотетичної мирної угоди.

Це вже четверта зустріч G5+, попередні відбулися у Варшаві (листопад минулого року), Берліні (грудень) та Парижі (лютий). Цей форум виник як розширена версія Веймарського трикутника (Франція, Німеччина, Польща) з метою забезпечення безперервності західної підтримки України на тлі зміни позиції Вашингтона після виборчої перемоги Дональда Трампа.

Перед зустріччю Альбарес провів двосторонню розмову з Каллас, тоді як єврокомісара Кубілюса прийняла міністр оборони Маргарита Роблес. Останні двоє погодилися щодо необхідності для Європи робити ставку на нові технології та так звані «стратегічні можливості» (як-от штучний інтелект чи кібербезпека), а також щодо «важливості не перевантажувати [військову] промисловість надмірними регуляціями», згідно із заявою Міністерства оборони.