Декількома словами
Суди Іспанії у справах про домашнє насильство мають серйозні проблеми з ресурсами та персоналом. Відзначаються значні регіональні відмінності у наданні допомоги жертвам.
В іспанських судах, що розглядають справи про домашнє насильство, спостерігається гострий брак фахівців та ресурсів. До такого висновку дійшла Генеральна рада судової влади Іспанії (CGPJ) за результатами опитування, проведеного серед суддів у лютому-березні.
У дослідженні взяли участь судді 121 спеціалізованого суду у справах про домашнє насильство, 314 сумісних судів та 42 кримінальних судів. Результати виявили проблеми у кількох ключових областях, включаючи кадровий дефіцит, матеріально-технічне забезпечення та значні територіальні відмінності.
Судді вже давно б'ють на сполох з приводу нестачі ресурсів та збільшення навантаження, яке збільшилося з прийняттям закону про ефективність правосуддя. Цей закон розширив компетенцію судів, включивши до їх розгляду всі види сексуальних злочинів, що призвело до збільшення робочого навантаження щонайменше на 20%.
Звіт CGPJ, складений Обсерваторією по боротьбі з домашнім насильством та гендерним насильством, підтверджує реальність, про яку судді говорять вже багато років. У половині судів спостерігається висока плинність кадрів, що негативно впливає на швидкість розгляду справ. Середня оцінка забезпеченості персоналу становила лише 2,6 бали з 5.
Не краще справи і з матеріально-технічним забезпеченням. Середня оцінка за інфраструктуру становить 2,9 бали з 5. Майже вісім з десяти судів не мають спеціалізованих приміщень для жертв насильства, 90,5% не мають пунктів сімейних зустрічей, а трохи більше третини мають зали очікування для жертв з неповнолітніми дітьми.
Щодо допомоги жертвам, то спеціалізовані офіси є лише трохи більше ніж у половині судів. Середня оцінка задоволеності цим аспектом склала 3,8 бали. Найнижчі оцінки – на Балеарських островах (2,8 бали).
Також відзначається низька ефективність роботи спеціальних підрозділів з оцінки ризиків для жертв, що позначається на якості надання допомоги. У 44,3% судів затримка з видачею висновків перевищує шість місяців.
Опитування показують незадовільну оцінку програм для агресорів (2,2 бали). Нестача таких програм спостерігається у 71,6% судів. Також низьку оцінку (2,2 бали) отримала організація розділення жертв та агресорів.
Загалом, ситуація з наданням юридичної допомоги жертвам насильства виглядає більш оптимістично: в середньому 83,7% судів мають доступ до спеціалізованих адвокатів. Проте і тут спостерігаються значні регіональні відмінності.
У висновку підкреслюється, що надання допомоги жертвам насильства не повинно залежати від географічного положення. Необхідно усунути існуючі відмінності та забезпечити рівний доступ до правосуддя для всіх постраждалих.
Ключові слова: домашнє насильство, суди, Іспанія, насильство над жінками, брак ресурсів, гендерне насильство, правосуддя.
