Декількома словами
Єгипет зіткнувся з борговою кризою: зовнішній борг країни виріс утричі, фінансуючи мегапроєкти на шкоду соціальним сферам. Населення страждає від наслідків.
З 2014 року зовнішній борг Єгипту збільшився втричі, досягнувши майже 153 мільярди доларів. Мегапроєкти, такі як нова столиця та розширення Суецького каналу, фінансуються за рахунок кредитів, що призводить до погіршення життя простих громадян.
У передмісті Каїра, недалеко від аеропорту, височіє транспортний вузол, що з'єднує метро, легкий поїзд та автобуси — найбільший на Близькому Сході. На його стінах — портрети президента Єгипту Абдул-Фаттаха Ас-Сісі та французького лідера Еммануеля Макрона, нагадування про візит французького лідера, який профінансував частину будівництва.
Ця інфраструктура є частиною масштабного плану з будівництва нової столиці, яка має стати символом «нової республіки», задуманої Ас-Сісі. Проте, незважаючи на амбітні проєкти, такі як найвища вежа в Африці та найбільша опера в регіоні, в місті майже ніхто не живе.
Фінансування цих проєктів здійснюється за рахунок боргового навантаження. Зовнішній борг Єгипту з 2014 року збільшився з 46 мільярдів доларів до майже 153 мільярдів доларів у червні 2024 року. Значна частина цих коштів надходить від міжнародних фінансових інституцій, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк, а також від таких країн, як Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та Китай.
Ці кошти йдуть не на соціальні потреби чи розвиток економіки, а на покриття дефіциту бюджету, фінансування інфраструктурних проєктів, підтримання курсу національної валюти та купівлю озброєнь. Критики зазначають, що витрати на мегапроєкти ставлять під загрозу соціальні сфери, такі як освіта та охорона здоров'я.
В умовах боргової кризи уряд вдається до заходів жорсткої економії: девальвації валюти, скорочення субсидій та підвищення податків. Водночас скорочується фінансування освіти та охорони здоров'я. В результаті громадяни змушені платити за погіршення якості послуг. Багато сімей вимушені скорочувати витрати на їжу, освіту та охорону здоров'я.
Наприкінці 2023 року Єгипет підписав угоду з Китаєм про обмін боргу на майбутні проєкти розвитку. Китай, найбільший кредитор у світі, прагне зміцнити свій вплив у регіоні, використовуючи боргову політику. Єгипет, у свою чергу, сподівається залучити китайські інвестиції та технології. Китай зацікавлений у Єгипті як у стабільній країні, що контролює Суецький канал, ключову артерію світової торгівлі.
Експерти висловлюють стурбованість з приводу боргового навантаження Єгипту та її впливу на населення. Скорочення фінансування соціальних програм, зростання цін та зниження доходів призводять до погіршення життя громадян. Багато єгиптян стикаються з серйозними економічними труднощами, які посилюються політикою жорсткої економії та пріоритетом виплати боргів.
