Історичний поворот Європи перед обличчям війни в Україні

Німеччина, яка донедавна була прихильником фіскальної суворості в ЄС, першою подала запит на застосування захисної клаузули, що дозволяє збільшити витрати на оборону за рахунок зростання державного боргу. Відмова Берліна від догми про нульовий дефіцит, саме для переозброєння, свідчить про історичний поворот Європи перед обличчям війни в Україні, російської загрози та віддалення Сполучених Штатів, традиційного союзника та гаранта європейської безпеки. Разом з урядом Німеччини, ще 15 столиць заявили про свій намір використати цей центральний інструмент у європейському плані переозброєння, а 12 офіційно подали запит до кінця (гнучкого) терміну 30 квітня. Іспанія все ще оцінює ситуацію і не прийняла рішення. Міністр економіки Карлос Куерпо нагадав у середу, що дата, встановлена Європейською комісією, є «орієнтовною» і що Брюссель «вже зазначив, що ті, хто цього потребує, зможуть подати запит на активацію клаузули і пізніше». «Іспанія ще не прийняла рішення, ми будемо оцінювати його протягом наступних місяців», - заявив міністр на прес-конференції після засідання Ради міністрів, де він оцінив як «позитивний» той факт, що держави-члени можуть скористатися цим елементом гнучкості фіскальних правил.

Європа занурилася в гонку озброєнь перед обличчям можливості російської атаки в середньостроковій перспективі, як стверджують розвідувальні служби деяких держав-членів. Комісія, яка прагне досягти європейської автономії в обороні до 2030 року, представила в березні план на 800 мільярдів євро для збільшення військових витрат і покращення європейських можливостей. Більша частина цієї суми, 650 мільярдів, буде взята з національних бюджетів, і тому Брюссель відкритий до призупинення фіскальних правил для щорічних витрат у цій сфері до 1,5% ВВП — поза межами дефіциту в 3% — протягом чотирьох років, без штрафних санкцій. Європейська програма доповнюється планом кредитів до 150 мільярдів євро на вигідних умовах — з прискореними та спрощеними процесами придбання та звільненням від ПДВ — для спільних військових закупівель. Це так званий SAFE (безпечний), що є англійською абревіатурою від Security Action for Europe, який разом із фіскальною гнучкістю складає європейський проект, який Брюссель охрестив ReArm. Зважаючи на скарги Італії та Іспанії, де закупівля зброї викликає несприйняття в соціальних секторах, було погоджено посилатися на ширший елемент, такий як безпека. Європа тисне на витрати на оборону через тиск з боку свого головного партнера у сфері безпеки, Сполучених Штатів, які закликають союзників не лише виконати зобов’язання в рамках НАТО щодо виділення 2% ВВП на цю сферу, а й збільшити інвестиції вище 3% ВВП. Іспанія відстає у цих витратах. Прем'єр-міністр Педро Санчес оголосив 22 квітня про інвестиції в оборону в розмірі 10 471 мільйона євро в 2025 році, до загальної суми 33 123 мільйонів, щоб досягти мети в 2% цього ж року. Збільшення передбачає перенесення на чотири роки дати, встановленої досі урядом, яка була 2029 рік. За словами Санчеса, Іспанія закінчила минулий рік із військовими витратами в 1,40%, порівняно з 1,28%, передбаченими спочатку. Sumar, урядовий партнер ліворуч від PSOE, висловив незгоду з планом інвестицій в оборону і назвав його «непомірним» і непослідовним. Країни, які вже подали запит на застосування захисної клаузули Пакту стабільності, — це переважно ті, які відчувають найбільшу загрозу з боку Росії. Європейська комісія сподівалася на скоординовані дії держав-членів до запланованої дати 30 квітня, але з 27 наразі офіційну заявку подали Німеччина, Бельгія, Данія, Словаччина, Словенія, Естонія, Фінляндія, Греція, Угорщина, Латвія, Польща та Португалія. Болгарія, Чехія, Хорватія та Литва також висловили свій намір призупинити фіскальні правила, але ще не офіціалізували заявку. Італія не планує використовувати цей інструмент.

Активація захисної клаузули дозволяє цим державам-членам відхилятися від затверджених траєкторій чистих витрат або від траєкторії корекції в рамках Процедури надмірного дефіциту. Ця гнучкість передбачена у разі виняткових обставин, які мають значний вплив на їхні державні фінанси. Окрім Німеччини, яка вдалася до конституційної реформи для збільшення свого військового бюджету, кілька європейських країн, традиційно суворих до державного боргу, значно збільшили свої витрати на оборону. Польща, яка має спільний кордон із російським анклавом Калінінградом, Білоруссю та Україною, є однією з них. Це країна, яка найбільше інвестує в оборону в НАТО у відсотках до ВВП, з 4,2% витрат у 2024 році, і прагне збільшити їх до 4,7% у 2025 році. У 2002 році, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, ця частка становила 2,7% ВВП.

Валдіс Домбровскіс, комісар з питань економіки та продуктивності; Застосування та спрощення, привітав запит на активацію захисної клаузули від держав-членів, які її подали. «Сьогодні ЄС робить рішучий крок для збільшення своїх витрат і готовності в обороні», — заявив він і нагадав, що Виконавча комісія залишається відкритою для нових запитів. «Комісія продовжуватиме стежити за тим, щоб ця гнучкість координувалася та допомагала країнам ЄС перейти до більших оборонних бюджетів, зберігаючи при цьому надійну бюджетну політику», — додав він. Комісія тепер оцінить заявки, подані державами-членами, і надішле свої рекомендації до Ради для активації національної захисної клаузули в рамках наступного пакету Європейського семестру навесні 2025 року. Рада матиме місяць на прийняття рішення.

У заяві Рада оцінила, що фіскальна гнучкість суттєво сприятиме зміцненню безпеки Європейського Союзу та захисту громадян. Орган прийняття рішень Союзу очікує, що цей інструмент дозволить зменшити стратегічні залежності Європи, «усуваючи критичні недоліки в спроможностях і, отже, зміцнюючи технологічну та промислову базу європейської оборони».