Європа не зможе розірвати оборонну залежність від Сполучених Штатів у короткостроковій та середньостроковій перспективі, як би цього не хотіла. «У найкращому випадку це займе п’ять-шість років», — зазначає Ніколас Паскуаль де ла Парте, іспанський євродепутат від групи народників, який відповідав за підготовку річного звіту за 2024 рік про реалізацію спільної політики безпеки та оборони, за який Європейський парламент проголосував цієї середи у Страсбурзі.

У звіті наголошується на недоліках ЄС у таких сферах, як супутникові комунікації — ключовий елемент для надання розвідувальної інформації, де США явно домінують, зокрема завдяки супутникам Starlink Ілона Маска. «Європейський парламент усвідомлює недоліки щодо можливостей як у сфері ракет-носіїв, так і супутникового зв'язку в межах Союзу», — йдеться у звіті, який «підкреслює стратегічну важливість розвитку та вдосконалення цих можливостей». Текст також попереджає про «зростаючу загрозу мілітаризації космосу, зокрема повідомлення про досягнення Росії у сфері космічної ядерної зброї».

У супутниковому аспекті поворотним моментом для Старого Континенту може стати злиття французької Thales, Airbus та італійської Leonardo, які з минулого року ведуть переговори про створення космічного гіганта, здатного конкурувати, перш за все, з Маском. «Лише він уже має більше супутників, ніж Європа», — зазначають джерела в Європарламенті. Паскуаль де ла Парте також вказує на інші недоліки серед двадцяти семи країн, такі як транспортні літаки для перевезення військ (типу американських Galaxy), літаки-заправники, інтегровані системи командування та управління, протиракетні щити та артилерія.

Одним з найважливіших інструментів, прийнятих Європейським Союзом за останні півтора року, є EDIRPA — закон, що полегшує спільні закупівлі для оборонної промисловості. EDIRPA, схвалений Радою ЄС у жовтні 2023 року, встановлює, що закуплене обладнання має містити щонайменше 65% компонентів європейського виробництва, хоча Франція зараз наполягає на збільшенні цієї частки до 80%. Це значно сприяло б французькій оборонній промисловості, яка має найкращі позиції в ЄС.

Спроможність освоїти такий обсяг інвестицій

У звіті, за який проголосував Європейський парламент, наголошується, що «всі держави-члени Союзу повинні терміново досягти рівня витрат на оборону у відсотках від свого ВВП, значно вищого за поточну мету НАТО у 2%». Ця теза відповідає програмі, представленій Єврокомісією на початку березня, де було анонсовано план переозброєння на суму близько 800 мільярдів євро, з яких близько 150 мільярдів могли б бути позиками столицям.

Проте в керівних органах ЄС триває дискусія щодо створення програми субсидій, а не позик для оборонної промисловості, подібної до Фондів Next Generation. Головною перешкодою наразі є позиція Нідерландів.

Іншим викликом для ЄС є питання, що робити з такою значною сумою грошей, оскільки досі більша частина озброєння закуповувалась у США (за даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, у 2020–2024 роках 64% озброєння, придбаного європейськими країнами, надійшло зі США). Тому європейська промисловість повинна буде значно збільшити свої потужності.

Звіт колишнього прем'єр-міністра Італії Маріо Драгі наголошує на необхідності сприяння транскордонним злиттям (як згадане потенційне об'єднання Airbus, Thales та Leonardo) для створення великих європейських чемпіонів, здатних конкурувати з Китаєм та США. Однак у Європі, як зазначено в Білій книзі про майбутнє оборони, представленій Комісією в середині березня, план, схоже, полягає у створенні національних чемпіонів, які координуватимуться та співпрацюватимуть між собою, замість формування європейських гігантів.

«Немає сенсу мати в Європі 20 різних типів танків. Нам потрібна більша економія масштабу та більше спільних закупівель», — зазначає інше джерело в Європарламенті, наголошуючи, що держави-члени марнують багато ресурсів, діючи окремо. Прикладом цього є проект FCAS, майбутній європейський бойовий літак, розробкою якого займаються французька Thales, іспанська Indra та німецька Dassault, що конкуруватиме з проектом бойового літака Великої Британії, Італії та Японії — GCAP.

У зв'язку з цим, схвалений Європарламентом звіт вітає співпрацю між державами-членами, передбачену Європейською оборонно-промисловою стратегією, яка закликає столиці до 2030 року закуповувати щонайменше 40% оборонного обладнання спільно.