Група експертів ООН з прав людини в Нікарагуа (GHREN) спростувала один із ключових аргументів армії Нікарагуа

Група експертів ООН з прав людини в Нікарагуа (GHREN) спростувала один із ключових аргументів армії Нікарагуа, а саме привід, за яким вони уникали санкцій міжнародної спільноти як інституція: нібито вони не брали участі в придушенні соціальних протестів проти режиму Даніеля Ортеги та Росаріо Мурільйо в 2018 році. Вперше експерти ООН заявляють, що мають «достовірну інформацію» про змову вищого військового командування у жорстокому наступі, в якому досі звинувачували лише поліцейських і сандиністських парамілітарів, які влаштували різанину та скоїли понад 350 вбивств.

Згідно з новою доповіддю Групи експертів ООН, представленою у середу, 26 лютого, 20 квітня 2018 року, через два дні після початку масових протестів, відбулася зустріч за участю діючих офіцерів Командування спеціальних операцій і Управлінь доктрини та навчання, військової розвідки та особового складу, на якій було заявлено, що «вони зіткнулися з державним переворотом, організованим громадськими організаціями».

Група експертів задокументувала, що придушення протестів у 2018 році було сплановано та наказано з найвищих рівнів уряду. І Даніель Ортега, і віце-президент Росаріо Мурільйо віддали наказ придушити демонстрантів, що призвело до непропорційного та систематичного застосування насильства після категоричного наказу «ми йдемо ва-банк», виданого всьому державному та сандиністському апарату, що призвело до скоєння злочинів проти людяності, які зараз розглядаються судом в Аргентині.

Доповідь розкриває невідомі досі деталі. Одним із них було те, що начальник Генерального штабу Національної армії, Баярдо Родрігес, зачитав президентський наказ, який закликав керівників різних військових підрозділів «нейтралізувати» причетних до демонстрацій. Зі свого боку, – продовжує документ, – головнокомандувач Національної армії, Хуліо Сезар Авілес, наказав військовим брати участь у придушенні демонстрацій, незважаючи на те, що не має повноважень у питаннях громадської безпеки, з повним усвідомленням того, що його втручання може призвести до загибелі людей, як і сталося: найгірше кровопролиття в Нікарагуа з часів післявоєнної доби.

«Вперше, завдяки свідченням людей, які були всередині системи, ми можемо сказати, що нікарагуанська армія – як би вона це не заперечувала – брала активну участь разом із поліцією та парамілітарними формуваннями у жорстокому придушенні протестів», – наголосив в інтерв'ю Джерело новини адвокат Рід Броуді, найновіший член GHREN, відомий як «мисливець за диктаторами» за те, що допоміг притягнути до відповідальності таких порушників прав людини, як Аугусто Піночет, Жан-Клод Дювальє, Ефраїн Ріос Монтт і Хіссен Хабре.

Аріела Перальта Дістефано, Ян-Міхаель Сімон і Рід Броуді під час прес-конференції Групи експертів з прав людини в Нікарагуа, Женева, Швейцарія, 26 лютого 2025 року. TIL BUERGY (AP)

Ключова роль у репресіях

У доповіді зазначається, що Національна армія не лише співпрацювала з Національною поліцією та збройними угрупованнями, які підтримують уряд, але й взяла на себе ключову роль у стратегії репресій. Серед задокументованих дій – «застосування летальної зброї, розвідувальні операції, навчання цивільних осіб і безпосереднє втручання в операції».

«Задокументовані позасудові страти були результатом скоординованих дій поліції, армії та збройних угруповань, які підтримують уряд», – наголошується в доповіді. Експерти пояснили, що «систематичне та навмисне застосування летальної зброї, деякої, зарезервованої виключно для військового використання, втручання снайперів, тактика бою, розроблена для вбивства, а не для контролю натовпу, і велика кількість жертв з вогнепальними пораненнями у життєво важливі частини тіла свідчать про те, що їхнім наміром було не розігнати демонстрантів, а вбити їх і вселити страх у населення».

У документі зазначається, що Управління інформації для оборони армії взяло на себе оперативний контроль над придушенням демонстрацій, у координації з Управлінням розвідки та контррозвідки військових, Управлінням поліцейської розвідки, Командуванням спеціальних операцій армії та Управлінням спеціальних операцій поліції.

«Члени цих двох останніх підрозділів використовували спеціалізовану зброю та снайперів під час своїх втручань. Командири та регіональні військові підрозділи, Екологічний батальйон і Командування спеціальних операцій розгорнули військовий персонал, одягнений у поліцейську форму або цивільний одяг, для підтримки поліції та збройних угруповань, які підтримують уряд, на місцях», – наголошують вони.

Поліцейський стріляє в двох чоловіків під час протестів проти президента Нікарагуа Даніеля Ортеги, Манагуа. OSWALDO RIVAS (REUTERS)

Підкорення армії

Щоб залишатися осторонь від наслідків репресій і симулювати, що вони є безпартійною та невоюючою інституцією, як того вимагає Політична конституція, армія публічно повторювала, що її роль під час кризи 2018 року «обмежувалася захистом стратегічних об'єктів, і заперечувала свою участь у репресіях». Однак протягом цих років стало очевидним підкорення цієї інституції, включаючи її Головне командування, режиму Ортеги та Мурільйо.

Найновішим доказом цього підкорення стала присяга генерала Авілеса на четвертий поспіль термін на посаді начальника армії у п'ятницю, 21 лютого. З цим новим мандатом на 2025-2031 роки головнокомандувач завершить 21 рік на посаді, яку він обійняв у 2010 році, що є безпрецедентним явищем в новітній історії Нікарагуа. Під час церемонії складання присяги Авілес подякував Ортезі за його підтримку і підтвердив йому, що він може розраховувати «на тверду рішучість усіх продовжувати робити внесок у побудову вільної, гідної, справедливої та процвітаючої Нікарагуа, на яку ми всі заслуговуємо».

Авілес, зі свого боку, неодноразово заявляв, що армія стала жертвою кампаній з дискредитації з боку опозиції, і захищав політичне насильство, за допомогою якого править сандиністська диктатура. Однак експерти ООН виявили існування широкої структури спостереження та розвідки, яка відповідає на накази Ортеги та Мурільйо.

Структура складається переважно з членів Національної армії, Національної поліції, Міністерства внутрішніх справ, Нікарагуанського інституту телекомунікацій і пошти (Telcor), Міністерства охорони здоров'я та збройних угруповань, які підтримують уряд, і використовує комп'ютерні центри, встановлені в кожному муніципалітеті.

Уряд, згідно з доповіддю, використовує цю інформацію (переважно через Центр інформації та поліцейської розвідки, Національний комітет з інформації, Підрозділ фінансового аналізу та структуру Фронту сандиністського звільнення) для виявлення опозиціонерів, стеження за їхньою діяльністю, переслідування або геолокації. Ця структура також визначає, кого затримувати, висилати, не допускати повернення або свавільно позбавляти громадянства.

Армія також здійснює політичне спостереження через Управління інформації для оборони армії, у координації з Підрозділами перемоги – сандиністськими структурами в районах, політичними секретарями, керівництвом Фронту сандиністського звільнення, правлячою партією, та розвідувальними службами поліції. «Ця мережа розвідки та контролю пронизала всі рівні суспільства, від районів до муніципалітетів, департаментів і міністерських делегацій», – підсумовують експерти.