Навколо пам'яті існує багато непорозумінь. Дивно, що такий важливий для нашого життя нейрокогнітивний процес часто недооцінюють і дискредитують. Ми чуємо фрази на кшталт: «пам'ять нас обманює», «спотворює реальність», «спогади — це вигадки», пам'ять «хаотична», «невпорядкована», «примхлива». Наша сміливість критикувати те, що є невід'ємною частиною нас, вражає. Лише незнанням можна пояснити таке хибне ставлення до здатності зберігати пережите і усвідомлювати це як частину себе.

Хоча шляхи еволюції бонобо та людей розійшлися мільйони років тому, вони поділяють 98,7% геному (так само, як і шимпанзе). Цим приматам, що перебувають під загрозою зникнення (залишилося не більше 20 000 особин у заповідних джунглях Демократичної Республіки Конго), притаманна висока комунікативна здатність, навіть з людьми.

Відомі іспанські вчені та популяризатори науки, Карлос Бріонес та Луїс Монтоліу, провели глибоку дискусію про сучасні виклики наукової комунікації.

В ході розмови вони обговорили, як ефективно доносити складні наукові концепції до широкої громадськості, важливість боротьби з дезінформацією та роль науковців у суспільному діалозі.

В біології існує фундаментальне питання:

Як 2 мільярди років тому прості клітини (прокаріоти), такі як бактерії, дали початок складним (еукаріотам), необхідним для розвитку багатоклітинних організмів?

Дослідники з Іспанії знайшли відповідь і математичну формулу, яка це демонструє. Вони виявили, що обмеження у збільшенні розміру білків призвело до зміни стратегії, яка використала генетику для унікальної, різкої та вирішальної зміни в житті.

В Антарктиді є невелика гора

В Антарктиді є невелика гора, названа на честь королеви Іспанії Софії (275 метрів). Цього сонячного лютневого ранку на її білих схилах здається, ніби сталася бійня. «Це рожевий сніг!», — вигукує біолог Хосе Ігнасіо Гарсія, щоб його почули серед криків антарктичних крячок, територіальних птахів, які нападають на зловмисників. Так звана «кров льодовиків» — явище вражаюче, навіть красиве, але тривожне: мікроводорості, яким сприяє зміна клімату, розмножуються на снігу і забарвлюють його в червоний колір.

Декілька видів птахів здатні імітувати людську мову.

Деякі співочі птахи, воронові та папуги також видають звуки, за допомогою яких спілкуються. Але як вони це роблять і чи схожий цей процес на людський, залишалося загадкою.

Дослідження з хвилястими папугами, опубліковане в журналі «Nature», пролило світло на це питання: виявляється, у них є ряд нейронів, спеціально призначених для активації голосового органу. Деякі з них настільки специфічні, що відповідають за інтонування співу або видавання більш-менш високих звуків.

Антоніо Алькамі здригнувся, коли побачив, що нова чума, яка вже спричинила смерть сотень мільйонів птахів у всьому світі, перекинулася на Америку і нестримно поширюється з півночі на південь, прямуючи до Антарктиди, вбиваючи десятки тисяч морських ссавців на своєму шляху. Таких людей, як він, вірусологів, що спеціалізуються на смертельних вірусах і вже загартовані у підступній полярній місцевості, дуже мало, тому він запропонував терміново створити лабораторію на іспанській антарктичній базі «Габріель де Кастілья», що належить сухопутним військам.

Щоб зрозуміти Трампа, потрібно вивчати шимпанзе

Напередодні весни