На невизначеному порозі Патагонії

Іноді найскладніше — це не піднятися на нескінченну вертикальну стіну в найгірших умовах холоду, вітру, дощу та снігу, які тільки можна уявити. Ні. Іноді складніше — повернутися на тверду землю, не бажаючи вбити свого напарника по мотузці.

«Хто поспішає в Патагонії, той марнує час», — повторюю я знову і знову, як місцеву мантру.

Як не парадоксально, я беру участь у велосипедних перегонах на витривалість і маю п'ять днів, щоб подолати 1000 кілометрів ґрунтовими дорогами та гравієм. Тому мені потрібно знайти баланс між бажанням зануритися в Зелену Патагонію та моїми скромними спортивними амбіціями. Вирішую не поспішати і, через цілу вічність, наближаюся до заднього колеса іншого велосипедиста, суперника.

П'ятірка найвеличніших тварин Чилійської Патагонії