Декількома словами
Стаття розповідає про 25-річчя виходу першого епізоду іспанської версії реаліті-шоу «Великий брат», який став знаковою подією в історії телебачення, започаткувавши еру реаліті-шоу. В матеріалі згадуються перші учасники, рекорди переглядів та вплив програми на сучасне телебачення.

Р’ІВНО 25 РОКІВ ТОМУ, 23 КВІТНЯ 2000 РОКУ, В ЕФІР ВИЙШОВ ПЕРШИЙ ВИПУСК «ВЕЛИКОГО БРАТА» (GRAN HERMANO) – ПРОГРАМИ, ЯКА СТАЛА ПЕРЕЛОМНИМ МОМЕНТОМ В ІСТОРІЇ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
У День книги Анія, Ісраель, Сільвія, Хорхе, Марія Хосе, Ісмаель, Іван, Іньіго, Начо та Ванесса стали першими учасниками цього нідерландського формату, адаптованого Telecinco. Згодом до них приєдналися Моніка, Марина, Мабель і Колдо, відкривши еру реаліті-шоу в Іспанії. За чверть століття програма налічує 32 сезони, 19 з яких – з невідомими учасниками, і понад десять – із знаменитостями.
«ВЕЛИКИЙ БРАТ» СТАВ НЕ ЛИШЕ УСПІШНИМ З ТОЧКИ ЗОРУ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ РЕЙТИНГІВ, А Й СПРАВЖНІМ СОЦІАЛЬНИМ ФЕНОМЕНОМ
Перший сезон, який вела Мерседес Міла, в середньому переглянули понад 7,7 мільйона глядачів (51,2% частки аудиторії). Ключем до успіху «Великого брата» 2001 року стала революційна для того часу концепція: десять незнайомців добровільно зачиняються на дев’яносто днів у будинку в Сото-дель-Реаль, перебуваючи під цілодобовим наглядом камер, а глядачі голосуванням вирішують їхню долю в конкурсі. Головний приз становив 120 000 євро (на той час ще не було євро, тому переможець отримав 20 мільйонів песет).
У гранд-фіналі GH1, де переміг Ісмаель Бейро, частка аудиторії сягнула рекордних 70,8% (9 105 000 глядачів), що є історичним рекордом, якщо не враховувати спортивні, музичні події та дебати на виборах. Другий сезон також мав великий успіх – його в середньому дивилися 6,7 мільйона людей (42,5% частки аудиторії), згідно з даними консалтингової компанії Barlovento, наданими агентству EFE. Однак з роками аудиторія зменшувалася, і в останньому сезоні в середньому становила трохи менше мільйона глядачів.
Флорен Абад, «Супер», який був пов’язаний з реаліті-шоу з першого сезону і слухає кожного з учасників, залишався в цьому будинку. В інтерв’ю EFE він запевнив, що вони завжди шукають комунікабельних та цікавих для глядача людей, і їм найчастіше вдається здивувати. Багато учасників стали частиною колективної свідомості, як, наприклад, Хорхе Беррокаль, який вимовив фразу, що повторювалася незліченну кількість разів: «Хто покладе мені ногу на голову, щоб я її не підняв!».
«Великий брат» подарував телебаченню незабутніх персонажів і моменти. Одним з таких є Марія Хосе Галера, у якої були романтичні стосунки з Беррокалем і яка першою в історії покинула конкурс. Колишня президентка RTVE Консепсьон Каскахоса, професорка кафедри аудіовізуальних комунікацій Університету Карлоса III в Мадриді, досі пам’ятає цей перший вихід: «Він залишається поколіннєвим спогадом і прикладом того, що телебачення – це засіб, де емоційний зв’язок з тим, що відбувається, є важливим вектором. Сьогодні ми знаємо, – каже вона, – що це був початок динаміки аудіовізуального споживання, де є зв’язок між тим, що відбувається, і тим, хто це бачить, як це відбувається зараз у трансляціях на YouTube чи TikTok, де також є миттєві й часом жорстокі думки». Каскахоса в коментарях EFE зазначає, що всі реаліті-шоу «є синами й дочками «Великого брата», визнають вони це чи ні». І вважає, що зараз відбувається повернення до програм без відомих учасників, оскільки це «дозволяє елемент несподіванки та свіжості, а також підвищує мелодраматичний тон до рівня пародії». Монтойю (з «Острова спокус»), зазначає вона, ми запам’ятаємо через кілька років так само, як Хорхе Беррокаля, за його перебільшені реакції, які облетіли весь світ.