Фотограф Дон Маккалін (Лондон, 89 років) провів півжиття, занурюючись у жахи світу. Хоча він розпочав свою кар'єру, знімаючи величезну бідність лондонського Іст-Енду, яка позначила його дитинство, його знімки воєн на Кіпрі, в Лівані, Конго, Біафрі, В'єтнамі, Іраку і навіть Сирії — куди він вирушив у віці, коли багато інших фотографів вже повісили б камери — продемонстрували миттєво впізнаваний погляд на «біль інших», цитуючи назву книги Сьюзен Зонтаґ про журналістику та війну.

Однак існує й інший Дон Маккалін — видатний фотограф римських руїн, що відображено в його книгах «Journeys Across Roman Asia Minor» та «Southern Frontiers: A Journey Across the Roman Empire». Як і спокійні, але водночас тривожні пейзажі, які він фотографує в Сомерсеті, де живе, це чорно-білі роботи, що по суті приховують роздуми про час та постійність.

Його остання книга, «The Roman Conceit», є частиною цього неосяжного проєкту. У цьому випадку він фотографує не руїни, а римські статуї героїв античності, що зберігаються в музеях різних країн. «Ми не повинні забувати, що ця краса мала свою ціну», — пише він у книзі. «Зрештою, камінь добували раби, а сама статуя ставала військовим трофеєм, розграбованим протягом століть, з країни в країну, аж до наших днів». Маккалін змусив нас дивитися в обличчя страху та смерті, але ці зображення спонукають замислитися над тим, що залишається, коли весь цей шум і лють поглинає час, ніби вся краса світу приховує, врешті-решт, трагедію.