Декількома словами
Автор статті наголошує на важливості адекватної оцінки загроз для Європи та необхідності діяти зріло та відповідально, відкинувши ілюзії щодо «доброти» агресорів. Він закликає до об'єднання зусиль для захисту демократичних цінностей та запобігання катастрофічним наслідкам бездіяльності.
Я був зовсiм малим пiд час референдуму щодо НАТО, але пам'ятаю, можливо, мою першу полiтичну дискусiю. Менi було сiм рокiв, i, напевно, через те, що нашi вулицi були обклеєнi пропагандою, ми, дiти в школi, дiлилися тим, як голосуватимуть нашi батьки. Мої були проти. «Отже, твої батьки комунiсти i хочуть забрати мiй дiм», – сказав менi однокласник, чиї батьки були «за».
Сорок рокiв потому ми знову в тiй самiй ситуацiї. Можна було б подумати, що i країна, i тогочаснi дiти мали час помiркувати, але дебати про переозброєння Європейського Союзу, який залишився без пiдтримки НАТО, не набагато складнiшi, нiж тi шкiльнi бiйки 1986 року. Карикатура, грубий мазок, образа або знизування плечима переважають над будь-якою спробою спокiйно поговорити. I нелегко заспокоїтися, коли купа безмозких мачо вiдповiдає за ядернi валiзи, а європейськi правителi слабкi, заляканi i не здатнi до мистецтва консенсусу. Але хтось повинен усвiдомити серйознiсть того, що ми переживаємо, i дiяти як дорослi.
Все змiнилося. Якби сьогоднi повторилася сцена шкiльного двору, дитина, яка була проти НАТО, сказала б дитинi, яка була «за»: «Отже, твої батьки вважають себе Рембо i хочуть втягнути нас усiх у вiйну». Карикатура не менш масштабна, нiж карикатура на експропрiаторiв-комунiстiв, але її все одно чути, як гасло, яке об'єднує трампiстiв з радикальними лiвими.
Нiхто, хто стежив за подiями вiд вторгнення в Україну до вибуху марень Трампа, не може стверджувати, що ЄС вiльний вiд загроз, i я не знаю жодного демократа з войовничим запалом або бажанням, щоб його податки фiнансували бойовi дрони, а не шкiльнi їдальнi. Але дилема не в танках проти лiкарень, а в тому, з чим зiткнуться європейськi демократiї, якщо не дiятимуть, який пейзаж може залишитися пiсля битв, якi вже не такi гiпотетичнi.
Тi, хто збирається на демонстрацiї, 39 рокiв потому, з гаслом «НАТО – нi, бази – геть», представляють проблему в термiнах Бланш Дюбуа з «Трамваю «Бажання»»: довiряймо добротi незнайомцiв, якi не планують нас нi захоплювати, нi гнобити. Це могло спрацювати, коли Путiн i Трамп були справдi незнайомцями, щодо чиєї доброти можна було спекулювати. Сьогоднi ми вже занадто добре їх знаємо, i у нас мало сумнiвiв щодо їхнiх намiрiв.