Європейські підприємці глибоко стурбовані митами та торговельною війною, розпочатою президентом США Дональдом Трампом. Проте вони вважають за краще не заглиблюватися в те, що залежить не лише від Брюсселя, а й від Вашингтона. Тож Фредрік Перссон (57 років, Гетеборг), який з 2022 року очолює Business Europe – європейську асоціацію бізнесу, до якої входить і український УСПП – починає інтерв’ю з розмови про Трампа, оскільки його про це запитують, але швидко намагається сфокусуватися на питаннях, які його організація підкреслює для «покращення конкурентоспроможності»: «ціна на енергію, надмірне регуляторне навантаження та складна ситуація з [пошуком робочої сили з необхідними] навичками/кваліфікаціями».

«Усі ці проблеми можна вирішувати незалежно від того, що відбувається з американською адміністрацією», – заглиблюється він, роблячи набагато більший акцент на цьому, ніж на поглибленні єдиного ринку – ще одній мантрі, яку часто повторюють в інституціях ЄС.

Але цими днями неможливо уникнути розмов про торговельну війну і, зрештою, про Трампа. «Мита нікому не йдуть на користь. Ми шукаємо та рекомендуємо переговорне рішення, чим швидше, тим краще», – зазначає шведський бізнесмен словами, дуже схожими на ті, що використовує Європейська комісія. Він також стверджує, що необхідно диверсифікувати торговельних партнерів. Але попереджає: «Трансатлантичні відносини та торгівля між ЄС та США не можуть бути замінені ні в короткостроковій, ні в середньостроковій перспективі, я думаю, навіть у довгостроковій – ми дуже великі компанії, що торгують між собою. Зважаючи на це, відкриття нових можливостей у цій ситуації, звичайно, є надзвичайно важливим. Меркосур – це величезний ринок, угода з Мексикою. Безсумнівно, ці угоди допоможуть».

І з цього моменту Перссон звертається до трьох ключових моментів, які він вказує для того, щоб Європа перестала втрачати конкурентоспроможність, зокрема, перед США та Китаєм. Саме над цим почала працювати нова Європейська комісія в перші місяці свого мандату. Наприклад, Брюссель схвалив перший пакет адміністративного спрощення та Пакт для чистої промисловості, спрямований на відродження виробничого сектору шляхом стимулювання чистої та дешевої енергії. «Обидва кроки рухаються у правильному напрямку», – оцінює голова Business Europe. «Але нам потрібно більше, Європа перебуває в настільки складній ситуації, що це може бути лише першим кроком. Наше найбільше занепокоєння щодо Пакту для чистої промисловості полягає в тому, що він не матиме впливу на ціни на енергію в короткостроковій перспективі. Нам потрібно більше заходів для досягнення цього».

Що потрібно зробити насамперед? «Необхідно вивчити державний рівень, податки та збори на енергію мають бути нижчими. Також потрібно проаналізувати вартість тарифів [за користування] мережею для промисловості. Ці два пункти є справді важливими в короткостроковій перспективі». «Реальність така, що електроенергія в Європі в два-три рази дорожча, ніж у США. А якщо взяти ціни на природний газ, то різниця в чотири-п’ять разів вища в Європі. Звичайно, це негативно впливає на конкурентоспроможність європейських компаній порівняно з американськими, а також азійськими».

Також, на думку великої європейської бізнес-асоціації, недостатньо першого оголошення про скорочення бюрократичного навантаження. «Ми бачимо добрі заходи. Але те, що нам там потрібно, це, звичайно, [збільшити] темпи адаптації. Щоб ми впроваджували ці пропозиції, аби компанії могли відчути зміни у своїй повсякденній діяльності». При цьому він визнає, що в приватному секторі на оголошення Комісії дивляться з певним скептицизмом: «Серед компаній є певна частка скептицизму, коли я подорожую Європою». Але швидко уточнює, вважаючи, що цього разу, на відміну від попередніх випадків, їхні вимоги дійсно враховуються. «Коли ми справді дивимося на загальну пропозицію, є конкретні дії для зменшення цього навантаження». У пакеті [як називають ці пакети адміністративного спрощення] ми раді бачити багато конкретних пропозицій, які ми запропонували. Ми винесли на стіл 68 конкретних пропозицій, заявивши, що якщо змінити ці речі, то регуляторне навантаження, безсумнівно, зменшиться. Думаю, сама комісія говорила про цифру від 6 до 7 мільярдів євро витрат. І, звичайно, це важко підрахувати, але, безумовно, є конкретні пропозиції, які можна застосувати».

Для Business Europe важливо, щоб ця програма швидко просувалася: «Має бути відчуття терміновості, тому що це справді терміново потрібно зробити. І це речі, які ми можемо зробити без прив’язки до відносин зі США. Але коли ми запитуємо наших членів, чи ймовірно, що вони інвестуватимуть у США, переважна більшість відповідає «так» – 86%. І вони кажуть, що дерегуляція, яку ми бачимо в США, витіснить промисловість та компанії з Європи. Отже, є терміновість, і Рада та Комісія мають діяти вже зараз, і мають впроваджувати те, що ми бачимо в пакеті, та йти далі в наступних».

Це скорочення адміністративного навантаження викликало критику з боку політичних партій та екологічних організацій, яка, на думку Перссона, є «помилковою». «ЄС має найамбітнішу у світі програму регулювання сталого розвитку. Ми говоримо про внесення коректив до [деяких] нормативних актів. Переважна більшість нормативних актів ще не обговорювалася», – відповідає він. «Ми не просимо змінювати цілі. Те, що ми просимо цього законодавчого періоду, – це зробити можливим для нас їх досягнення».