Світова економіка на слизькій дорозі: зростання боргу та інвестиційні потреби

Світова економіка знову опиняється на слизькій дорозі після подолання серйозних викликів пандемії та інфляційної кризи. Тепер вона стикається зі слабким зростанням та зростаючими потребами в інвестиціях, які суперечать вищим та дорожчим суверенним боргам, що не демонструють ознак полегшення.

Середовище також не сприяє цьому. Центральні банки прийняли обмежувальну монетарну політику, а геополітична та макроекономічна невизначеність руйнують ринки. Про це йдеться в останньому звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка попереджає, що в сукупності обсяг зобов’язань щодо ВВП країн блоку досяг 84% ВВП у 2024 році (55 трильйонів доларів США), а цього року становитиме 85%, що приблизно на 10 пунктів більше, ніж до санітарної кризи, і майже вдвічі більше, ніж у 2007 році.

Іспанія не уникла цієї динаміки. Її коефіцієнт зобов’язань знизився порівняно з піками, досягнутими під час пандемії, але залишається високим, перевищуючи 100% ВВП. «Франція, Іспанія, Велика Британія та Сполучені Штати стикаються з більшою вразливістю», – попереджає багатостороння організація. ОЕСР зазначає, що зобов’язання цих чотирьох країн, термін дії яких закінчується у 2027 році, становить понад 15% їх поточного ВВП, і що рефінансування збільшить виплати відсотків приблизно на 0,4 відсоткових пункти ВВП до цього часового горизонту, коли закінчиться термін дії майже половини суверенного боргу країн клубу. В інших економіках блоку прогнозується, що середнє збільшення становитиме менше 0,2 пункту.

«Це поєднання вищих витрат і більшого боргу ризикує обмежити можливість майбутніх запозичень у той час, коли потреби в інвестиціях є більшими, ніж будь-коли», — зазначає звіт Global Debt Report 2025. Фінансування зростання в складному середовищі ринку боргу, опублікованому цього четверга. Насправді сценарій складний і всюди є ризики, які підживлюють невизначеність. Якщо борг уже перебуває на високому рівні, підвищення процентних ставок зробило нові позики дорожчими та ускладнить рефінансування, тоді як розворот на 180 градусів США Дональда Трампа як у дипломатичному, так і в комерційному плані, з початком тарифної війни, загрожує відродити інфляцію та зупинити глобальне зростання, яке вже є слабким.

До всього цього додаються багатомільярдні інвестиції, необхідні для здійснення цифрової трансформації та боротьби зі зміною клімату, а також для фінансування гонки озброєнь, до якої багато країн приєдналися на тлі гарячої геополітичної ситуації, з війною в Україні як епіцентром напруженості нового, менш передбачуваного та більш фрагментованого світового порядку. «Враховуючи поточні умови, задоволення цих потреб вимагатиме постійних зусиль для використання боргових ринків найбільш стратегічним чином», — йдеться в документі, в якому урядам рекомендується «більша фіскальна обачність, структурні реформи для стимулювання зростання та більша ефективність державних витрат», а компаніям – «надавати пріоритет запозиченням для витрат, які покращують продуктивність».

Як суверенний, так і корпоративний борг збільшилися минулого року і продовжать висхідну тенденцію в 2025 році. Лише минулого року гроші, запитані на ринках урядами та компаніями, перевищили 25 трильйонів доларів у всьому світі, що втричі більше, ніж у 2007 році. Збільшення значною мірою пояснюється ударом фінансової кризи до і пандемії після, які похитнули активність і вимагали фіскальних стимулів, щоб уникнути більшої рецесії, а також посилення банківського регулювання для сприяння використанню ринкового фінансування. ОЕСР прогнозує, що випуск суверенних облігацій країн, що входять до блоку, досягне рекордної позначки в 17 трильйонів доларів цього року.

Борг не тільки більший, але й дорожчий. Хоча обігові зобов’язання мають стриману вартість, оскільки значна їх частина була укладена в епоху наднизьких ставок, центральні банки підвищили ставки та перейшли до обмежувальної політики, щоб зупинити інфляційну спіраль, спричинену конфліктом в Україні та коротким замиканням у ланцюгах поставок. Оскільки нові кредити потрібно буде рефінансувати, витрати зростуть. Монетарна влада також почала виходити з ринків після поглинання високого рівня боргу в останні роки: у країнах ОЕСР їх частка в суверенних облігаціях зменшилася на 10 пунктів між 2021 і 2024 роками, з 29% до 19% від загальної кількості зобов’язань в обігу.

Вихід інституційних інвесторів означає, що входить більше кредиторів або що існуючі купують більше зобов’язань, і цифри показують, що саме домогосподарства та іноземні інвестори покривають дисбаланс. Частка перших зросла з 5% до 11%, а других – з 29% до 34% за останні чотири роки. Ризик, за даними організації, полягає в тому, що ця динаміка порушиться в більш нестабільному контексті. Наприкінці минулого року реальна прибутковість десятирічних облігацій була вищою за середній показник 2015-2019 років майже в усіх країнах ОЕСР, а в період з 2021 по 2024 рік рахунок за відсотки, виміряний у відсотках до ВВП, вже перейшов від найнижчого до найвищого рівня за два десятиліття. «Збільшення виплат відсотків, як правило, є поступовим, оскільки загальний непогашений борг випускався та закінчиться протягом десятиліть. Проте майже 45% суверенного боргу країн ОЕСР закінчиться у 2027 році», — пояснює організація, яка пропонує прийняти більш розумні стратегії запозичення. Хоча ера наднизьких ставок дозволила надати пріоритет фінансовим операціям, зараз надзвичайно важливо спрямовувати кредити на проекти, які підвищують продуктивність. Ключовим буде збалансування потреби у фінансуванні з довгостроковою життєздатністю.

«Шлях до досягнення нульових чистих викидів буде дуже різним залежно від того, чи державний, чи приватний сектор фінансує більшу частину інвестицій», — попереджає ОЕСР. Якщо б держави були єдиними рушіями змін, коефіцієнт боргу до ВВП збільшився б на 25 відсоткових пунктів у розвинених країнах і на 41 у Китаї до 2050 року. В інших країнах з ринками, що розвиваються, збільшення становитиме 16 пунктів до 2040 року. Якщо основний тягар ляже на приватний сектор, вони також надмірно заборгують і потребуватимуть, щоб ринок облігацій енергетичних компаній на ринках, що розвиваються, за винятком Китаю, збільшився вчетверо за менш ніж десять років.

Якщо темпи зростання державних і приватних інвестицій у перехід до клімату залишаться на рівні останніх тенденцій, розвинені країни не будуть узгоджені з цілями Паризької угоди до 2041 року. Ситуація ще складніша для ринків, що розвиваються, за винятком Китаю, які зіткнуться з сукупним дефіцитом інвестицій у розмірі 10 трильйонів доларів, щоб досягти цілей, встановлених на 2050 рік.