Вищий суд Мадрида визнав право жінки на отримання пенсії вдові

Вищий суд Мадрида визнав право жінки на отримання пенсії вдові, попри відсутність реєстрації їхніх відносин з померлим як фактичного шлюбу, що є обов'язковою вимогою згідно з нормативними актами. Обґрунтовуючи своє рішення, суд врахував тривалий 20-річний період спільного проживання та наявність спільної дитини, яка була зареєстрована за тією ж адресою, що й сім'я.

Відповідне рішення було винесено нещодавно автономним судом, який надав заявниці право на отримання пенсії з квітня 2023 року в розмірі 1624 євро на місяць.

У рішенні порівнюється пенсія вдові з іншими соціальними виплатами (допомога по безробіттю та мінімальний гарантований дохід) та відкрито критикується відсутність узгодженості в регулюванні цих пенсій. Згідно з рішенням, «не виглядає логічним», що законодавець вимагає реєстрацію для отримання пенсії вдові, але не робить цього в інших двох випадках.

Незареєстрований фактичний шлюб

Згідно з встановленими у вироку фактами, позивачка «перебувала у романтичних стосунках» з чоловіком, який отримував пенсію по інвалідності. Вони проживали разом з 2003 року в будинку, «на який було оформлено іпотеку», тому виплати за кредитом здійснювалися зі спільного банківського рахунку.

Чоловік помер у березні 2023 року, і жінка подала заяву на отримання пенсії вдові. Національний інститут соціального забезпечення (INSS) відхилив заяву, оскільки не було доведено, що вона «офіційно оформила фактичний шлюб з померлим щонайменше за два роки до його смерті».

У зв'язку з цим, Загальний закон про соціальне забезпечення передбачає, що для отримання пенсії вдові необхідно підтвердити «стабільне та очевидне спільне проживання безпосередньо перед смертю особи, що надає право на пенсію, протягом не менше п'яти років», за винятком випадків наявності спільних дітей. В останньому випадку, як і в цьому, необхідно лише довести «факт існування фактичного шлюбу» за допомогою «свідоцтва про реєстрацію в одному з державних реєстрів, що існують в автономних громадах або муніципалітетах за місцем проживання», або за допомогою «державного документа, що підтверджує факт існування пари», наприклад, нотаріального акта. Реєстрація або документ повинні бути датовані не пізніше ніж за два роки до смерті партнера, тому пенсію не було призначено.

Жінка звернулася до суду після обов'язкового звернення до адміністративного органу. Суд у соціальних справах № 18 Мадрида відхилив її клопотання, але вищий мадридський суд став на її бік.

Відсутність узгодженості

Магістрати аналізують зміни в соціальному законодавстві, які свого часу були внесені Королівським декретом-законом 2/2024 від 21 травня. Цей закон спростив і покращив процедури так званого рівня допомоги, щоб регулювання допомоги по безробіттю та мінімального гарантованого доходу мали «необхідну узгодженість».

Реформа скасувала вимогу про реєстрацію в офіційному реєстрі або наявність державного документа «у разі наявності спільних дітей» як для неконтрибутивної пенсії по безробіттю для осіб старше 52 років, так і для мінімального гарантованого доходу. Таким чином, термін «фактичний шлюб» оцінювався гнучко, з метою «уніфікації цього поняття в регулюванні обох виплат». Однак, регулювання пенсії вдові не було змінено аналогічним чином.

Судді мадридського суду дійшли висновку, що коли законодавчі зміни мали на меті уніфікувати термін «фактичний шлюб» для інших виплат, вони забули, що це поняття є «абсолютно важливим для пенсії вдові, про яку парадоксально не згадується». Такий спосіб законодавства, «не виглядає логічним», вважають вони, тому остаточно вирішили, що слід визнати право на заявлену виплату.

Це питання не є новим. Рішення Верховного суду від квітня 2024 року вже визнало право жінки, не зареєстрованої як фактичний шлюб, на пенсію вдові, оскільки вона мала двох дітей з померлим. Однак, у лютому цього року, Вищий суд Мадрида виніс діаметрально протилежне рішення у подібній справі. Він відмовив у пенсії вдові чоловікові, офіційно не зареєстрованому як фактичний шлюб, незважаючи на підтвердження 22 років безперервного спільного проживання та наявність спільної дитини з його партнеркою, яка померла в січні 2024 року. У цьому випадку суд суворо застосував норми соціального забезпечення.