Міністерство фінансів Іспанії зобов'язане приймати заяви про коригування податку на прибуток підприємств, які компанії подали в той самий день, коли Конституційний суд скасував реформу колишнього міністра Крістобаля Монторо. 18 січня 2024 року суд анулював кілька змін, внесених до цього податку у 2016 році, метою яких було збільшення державних доходів у момент, коли було критично важливо скоротити дефіцит. Департамент, який тоді очолював Монторо, суттєво обмежив компенсацію негативних податкових баз, завдавши удару великим компаніям.

Багато з них оскаржували це з самого початку, але інші зробили це лише після рішення Конституційного суду. Тепер Центральний економіко-адміністративний суд (TEAC) у нещодавній резолюції встановлює, що компанії, які встигли подати свої апеляції до останньої хвилини 18 січня, матимуть право на перегляд їхніх справ Міністерством фінансів.

Податкове агентство, як пояснює податковий партнер юридичної фірми, яка заохочувала кілька компаній подати позови в день оголошення рішення Конституційного суду, спочатку відхилило деякі з цих запитів, «аргументуючи це тим, що рішення не має зворотної сили і що скористатися ним можуть лише ті компанії, які розпочали процес раніше». Однак TEAC уточнив цей критерій і зазначив, що рішення слід тлумачити «включно», тому будь-яке коригування, подане до дня винесення рішення, має бути розглянуте.

«Заяви про коригування, подані 18 січня 2024 року, мають бути прийняті, оскільки це дата винесення рішення», – зазначає TEAC. І продовжує: ця дата «охоплює часовий проміжок до закінчення 18 січня 2024 року, тобто до 23:59 18 січня 2024 року, обмежуючи дію з 00:00 19 січня 2024 року, з цього моменту слід вважати, що подані заяви не можуть бути переглянуті на підставі неконституційності».

Це рішення є ключовим для багатьох компаній, які, дізнавшись про рішення Конституційного суду, швидко подали свої заяви, намагаючись повернути надмірно сплачені суми. Консультований податковий експерт визнає, що більшість постраждалих компаній виконали «домашнє завдання» ще за роки до того, як суд виніс своє рішення. Однак резолюція TEAC є підтримкою для тих небагатьох, хто тягнув до останнього або зважився на це лише після оголошення вердикту.

Джерело конфлікту лежить у реформі, запровадженій урядом Маріано Рахоя у 2016 році за допомогою Королівського декрету-закону 3/2016, який встановив жорсткіші обмеження на компенсацію негативних податкових баз для податкових груп з оборотом понад 20 мільйонів євро. Зміна також ускладнила автоматичний перегляд знецінення вартості часток участі за п'ятирічними періодами. Конституційний суд поставив під сумнів те, що ці зміни були здійснені за допомогою королівського декрету — замість проходження через звичайну процедуру в парламенті — і скасував їх. Однак він обмежив повернення коштів лише тими випадками, де процес оскарження вже був відкритий, що, за офіційними розрахунками уряду, коштуватиме поточному Міністерству фінансів близько 3,33 мільярда євро. Рішення встановило, що його дія не буде ретроактивною — за винятком тих платників податків, які вже розпочали процес коригування — але залишалося питання, що станеться зі скаргами, поданими в день рішення.

Резолюція TEAC, пояснює податковий експерт, «не тільки вирішує суперечку щодо часових рамок застосування рішення Конституційного суду, але й створює прецедент для тлумачення наслідків майбутніх декларацій про неконституційність у податковій сфері». Ключовим моментом, продовжує він, є відсутність конкретики з боку суду щодо часового охоплення його рішення. «Коли суд визнає норму недійсною, зазвичай заяви про коригування приймаються до дня винесення рішення, якщо сам суд не вкаже інше. Тут TEAC обрав логічне тлумачення, узгоджене з правовою визначеністю», – вважає він.