Ціни демонструють послаблення тиску другий місяць поспіль. У березні інфляція в єврозоні знизилася на одну десяту відсотка, до 2,2%, згідно з останніми даними. Індекс споживчих цін єврозони таким чином відповідає прогнозам, які вказували на можливе зростання наприкінці минулого року та на самому початку цього, з подальшим зниженням. Це дає Європейському Центральному Банку (ЄЦБ) більше простору для маневру щодо подальшого зниження процентних ставок, якщо не враховувати потенційну торговельну війну.

На цю тенденцію вказує не лише загальний індекс, але й базовий показник інфляції (який виключає найбільш волатильні товари, такі як енергоносії та продукти харчування). Базова інфляція демонструє триваліше зниження і вже впала до 2,4%.

Зниження інфляції у лютому та березні стало певним полегшенням на тлі торговельної напруженості, ініційованої США. Економічна теорія зазвичай стверджує, що підвищення мит призводить до зростання цін. Представники європейських інституцій неодноразово попереджали про такий ризик, коментуючи кроки Вашингтона. «Мита — це податки», — часто наголошують вони, додаючи, що «мита прискорять інфляцію [в США]».

Однак, коли митні збори зростають, не всі економічні сили діють в одному напрямку. Наприклад, подорожчання імпорту та проблеми з ланцюгами постачання можуть охолодити економічну активність, що, своєю чергою, тисне на ціни у бік зниження. Крім того, економічна політика може впливати на валютні курси, що також має свої наслідки для інфляції як всередині країни, так і за її межами.

Наразі залишається незрозумілим, який саме ефект матимуть тарифні зміни на ціни в єврозоні. Тому важливо, що поки що значного впливу не спостерігається, і це дає певний запас міцності перед можливими майбутніми викликами.

Слід також враховувати, що ще зарано оцінювати повний ефект від перших рішень щодо тарифів. Наразі офіційно запроваджено лише мита на сталь та алюміній щодо ЄС. Очікуються подальші кроки, зокрема щодо автомобілів. З європейського боку відповідь на підвищення мит на сталь та алюміній вже оголошена, але ще не застосовується.

«Невизначеність щодо короткострокових перспектив інфляції залишається дуже високою. Американські мита можуть спричинити дефляційний тиск на ринку єврозони, оскільки вони стримують експорт і, отже, зростання. Водночас заходи у відповідь з боку Європейської Комісії, ймовірно, матимуть інфляційний ефект, оскільки це, по суті, внутрішній податок, який певною мірою сплачуватимуть споживачі», — зазначають економічні аналітики.

Наразі ключовими факторами, що впливають на динаміку цін, залишаються ті ж, що й останнім часом: котирування енергоносіїв та інфляція у сфері послуг. У березні обидва ці компоненти сприяли зниженню загального індексу споживчих цін.