Франшиза: шлях до власного бізнесу чи обмеження свободи?

«Мрією мого життя було створити власний бізнес, як це зробив мій батько. Немає нічого кращого, ніж працювати на себе», – розповідає 55-річна Сусана Експосіто, інженер-технік. Після звільнення з ІТ-компанії вона вирішила втілити свою мрію в реальність. У травні 2022 року вона відкрила свій центр манікюру та педикюру D-uñas в Мадриді. Їй знадобився час, щоб зважитись на цей крок через відсутність досвіду в індустрії краси, але представники мережі (з 190 магазинами в Іспанії та Латинській Америці) підтримали її, і вона використала свою вихідну допомогу, щоб її заклад побачив світ.

Експосіто обрала франшизу, оскільки, як стверджує президент Іспанської асоціації франшиз (AEF) Луїза Масует, ця модель «дозволяє тим, хто хоче підприємницької авантюри, але не має для цього знань, об'єднатися з визнаним брендом, який вже має перевірену модель успіху, і який поведе їх за руку». Це її велика перевага. Водночас найбільшим недоліком є те, що підприємець не може робити все, що захоче, а лише те, що передбачено договором з франчайзером, додає вона.

В Іспанії система франшиз дуже розвинена: існує 1471 бренд з 84 664 магазинами, які минулого року здійснили оборот у 35 575 мільйонів євро, що на 1,1% більше, ніж у 2023 році, згідно з даними Tormo Franquicias. Ресторанний бізнес і харчова промисловість є секторами, які зосереджують найбільший відсоток брендів, закладів та оборотів, випереджаючи спеціалізовані послуги, де найбільше магазинів відкривається в сфері естетики, зазначає Лаура Акоста, керівник відділу маркетингу та розвитку бізнесу Tormo.

Кармен Беотас з листопада 2024 року є франчайзі McDonald's, одного з найпотужніших брендів, з 600 ресторанами в Іспанії, 95% з яких управляються за цією системою. Вона, 38-річна експертка в комерційній сфері, вирішила відкрити ресторан, дізнавшись, що американська мережа шукає жінок-підприємниць: «Я більше не дивилася нікуди. McDonald's відповідає всім вимогам, які я шукала для започаткування бізнесу, це провідний бренд, і він дає мені гнучкість та можливість поєднувати роботу з сім'єю, чого не дають інші роботи з моїми трьома дітьми». Вона в захваті від свого магазину в центрі Мадрида, в який інвестувала 300 000 євро, профінансованих на сім років, саме тоді, за її розрахунками, інвестиція буде амортизована. У неї 36 співробітників. «Той факт, що McDonald's дає тобі проєкт «під ключ», з вже обладнаним приміщенням і персоналом, дає тобі багато спокою», – стверджує вона. Беотас навчалася 14 місяців, щоб керувати рестораном, пройшовши всі посади.

Інвестиції, необхідні для відкриття франшизи, значною мірою залежать від обраного бізнесу. Вони варіюються від 30 000 до 300 000 євро, за словами Луїзи Масует, яка також підкреслює, що бренди пропонують фінансування протягом усього терміну дії франшизи. Деякі бренди надають приміщення та персонал, а інші – ні. Вони вимагають вступний внесок, а також роялті за використання бренду та щомісячні платежі за рекламу. Тривалість контрактів також різна – від одного до 20 років. Так само, як і прибутковість, яка, за словами президента AEF, зазвичай коливається між 7% і 10%. Звісно, не всі досягають успіху, насправді, у 2024 році в Іспанії закрилося більше закладів, ніж відкрилося: 6 372 проти 10 000 одиниць, що означає падіння на 4% і втрату 13 000 робочих місць (наразі в секторі працює 384 173 особи), згідно з даними Tormo.

Ізабель Діас, франчайзі Dia у Вівейро (Луго).

Гонитва за розширенням

Мережі хочуть розширюватися дуже швидко. Наприклад, D-uñas відкрила 35 центрів краси в Іспанії та Латинській Америці у 2024 році і збирається вийти на ринок США через Маямі, зазначає її співзасновниця Сандра Бензаквен, яка стверджує, що її франчайзі потрібно щонайменше 50 000 євро, щоб почати роботу в приміщенні площею 35 метрів (у випадку Сусани Експосіто це було 75 000 євро, «тому що завжди є непередбачені витрати на ремонт», – пояснює вона). Зі свого боку, McDonald's планує відкрити 200 ресторанів до 2028 року. Тому вони стають все більш лояльними до інвестиційних вимог своїх франчайзі і більш схильними мати приміщення в оренді або у власності, а франчайзі бути їхнім керуючим. Це стосується Dia, яка управляє 64% своїх 2 302 супермаркетів на умовах франшизи (понад 1 500). І 93% з них без необхідності початкових інвестицій, вимагаючи відшкодовувану гарантію від 40 000 до 100 000 євро і фінансуючи необхідний запас. Саме так Лара Манхон, 36 років, отримала три магазини мережі в Саламанці (30% її франчайзі є мультифранчайзі). «Я пів життя працюю в Dia, почала як мерчендайзер у 19 років і завжди хотіла мати власний бізнес. Мені запропонували це у 22 роки, і зараз у мене три магазини, останній відкритий у вересні минулого року, і 22 співробітники в моєму підпорядкуванні. Мені це дуже подобається, і я не виключаю четвертий», – зазначає Манхон.

У мережі супермаркетів майже половина франчайзі – жінки. Як Ізабель Діас, яка закрила свій магазин галантереї під час фінансової кризи і рік тому керує супермаркетом у Вівейро (Луго), у свої 50 років. «Від одного магазину до іншого – це як день і ніч. Коли ти підприємець, ти йдеш своїм шляхом, без підтримки. Тут, з повною підтримкою Dia, це дозволяє тобі бачити речі з іншої перспективи. Крім того, тобі не потрібно платити гроші наперед, і вони фінансують товар», – каже Діас.

Найбільшим головним болем для франчайзі є управління персоналом, оскільки майже все інше дуже стандартизовано. Це перевага наявності бренду за спиною.