Європа розпочала масштабну роботу з підвищення своєї конкурентоспроможності

Європа розпочала масштабну роботу з підвищення своєї конкурентоспроможності, але цей процес не зрушить з місця, якщо не буде достатньо кваліфікованих працівників, здатних впоратися з промисловими та технологічними викликами. Європейський Союз прагне не відставати від інших великих економічних блоків. Саме тому Європейська комісія представила стратегію «Союз навичок», план покращення навичок працівників — від базової освіти в школі до безперервного навчання протягом усього трудового життя. План має на меті полегшити мобільність робочої сили в межах ЄС, а також залучити найбільш кваліфікованих працівників з-поза меж Євросоюзу, особливо у таких секторах, як охорона здоров'я, де залишається багато вакантних посад.

«Ми багато говоримо про конкурентоспроможність, інвестиції, технології або декарбонізацію... але, незалежно від того, скільки у нас бажань і ресурсів, щоб бути більш конкурентоспроможними, нам також потрібні кваліфіковані, навчені та талановиті люди на всіх рівнях, щоб досягти цього», — підкреслила віце-президентка Європейської комісії з питань прав і соціальних можливостей, якісних робочих місць і готовності Роксана Мінзату під час зустрічі з журналістами, щоб детально розповісти про свій план, офіційно представлений у середу.

За словами Брюсселя, план стає нагальним, якщо подивитися на демографічну ситуацію: якщо вже майже чотири з п'яти малих і середніх підприємств мають труднощі з пошуком працівників з відповідними навичками, особливо в таких сферах, як штучний інтелект або квантові обчислення, проблема лише посилиться зі старінням суспільства, що призведе до скорочення працездатного населення з 265 мільйонів осіб у 2022 році до 258 мільйонів у 2030 році, згідно з розрахунками Єврокомісії.

Попри те, що Брюссель шукає ресурси для фінансування своїх великих потреб в обороні — тема, яка буде в центрі уваги позачергового саміту «двадцятки» цього четверга разом з Україною — та інших пріоритетів для розвитку промисловості, план підвищення конкурентоспроможності не передбачає нових грошей. Але єврокомісарка від Румунії стверджує, що можливо більш «розумно» використовувати гроші, які зараз у роздробленому вигляді в численних програмах ЄС спрямовує на освіту та підвищення кваліфікації, а це близько 150 мільярдів у поточному бюджеті.

Представлений у середу план є, за словами Мінзату, «солідною відповіддю» на усунення прогалин у промисловості в питаннях нестачі робочої сили та відповідних навичок працівників, яким Брюссель хоче розширити пропозицію можливостей безперервного навчання протягом усього життя або перекваліфікації в інші сектори. Він також хоче сприяти їх мобільності в межах ЄС за допомогою ініціатив, які полегшують визнання їхніх навичок і кваліфікацій на всій території Європи, «незалежно від того, де вони були здобуті», зокрема, за допомогою «цифрових облікових даних».

Але були виявлені й інші, більш базові недоліки, які починаються в самому освітньому процесі: з одного боку, існує загальна проблема невідповідності між потребами промисловості та освітніми системами, які «не встигають» за технологічними змінами. Фактично, підкреслює Брюссель, майже половина молодих людей не мають базових цифрових навичок, а також спостерігається зниження знань з математики, читання та природничих наук серед учнів. Тому «Союз навичок» супроводжується «планом дій з базових навичок» і «стратегічним планом освіти STEM (наука, технології, інженерія та математика)» для «покращення навичок» у цих предметах, а також для сприяння кар'єрам у галузі STEM, залучення більшої кількості дівчат і жінок до цих професій — ще однієї з виявлених «прогалин» — і сприяння підготовці до цифрового переходу та екологічно чистих технологій.

У зв'язку з цим програма Брюсселя визначає кілька цілей на 2030 рік: знизити «менш ніж до 15%» рівень низької успішності в галузі грамотності, математики, природничих наук і цифрових навичок і досягти того, щоб частка найкращих результатів у цій галузі становила «принаймні» 15%. Він також прагне досягти вищих показників студентів на всіх рівнях у цих типах кар'єр і поступово збільшувати частку жінок у них. За словами Мінзату, мета полягає в тому, щоб «залучити мільйон жінок до освіти STEM до 2030 року». Покращення умов праці освітян і сприяння їх європейській мобільності, а також посилення програми Erasmus також входять до планів Європейської комісії.

Хоча план Брюсселя значною мірою орієнтований на внутрішні потреби, Комісія також додає зовнішній компонент — заходи для залучення кваліфікованих працівників з країн, що не входять до ЄС. І, незважаючи на зростання антиміграційних настроїв у дедалі більшій кількості країн ЄС, правда полягає в тому, що існує нестача робочої сили в ключових секторах, таких як охорона здоров'я, інформатика чи будівництво, що вимагає від Європи здатності залучати студентів, дослідників або кваліфікованих фахівців з третіх країн. Для цього Брюссель, серед іншого, цього ж року представить «візову стратегію» для заохочення приїзду найкращих студентів, підготовлених робітників і дослідників, а також створить «резерв талантів» у рамках Міграційного пакту для «залучення за межами ЄС, особливо в професіях, які відчувають гостру нестачу»