ЗМІ повідомляють

Франція попередила в понеділок, що вживе заходів у відповідь, і не забарилася з відповіддю.

Париж оголосив про вислання 12 співробітників посольства Алжиру в Парижі, лише через 48 годин після того, як Алжир зробив те саме з десятком французьких дипломатів, які працювали в країні.

Складні відносини між Францією та Алжиром, її колишньою колонією, досягли піку напруження після вислання 12 співробітників французького посольства в Алжирі, яким дали 24 години на те, щоб покинути територію. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, який тиждень тому відвідав північноафриканську країну, щоб спробувати зменшити ескалацію останніх місяців, спричинену насамперед міграційною темою.

Уряд Франції зробив перше попередження: після історичного скорочення у бюджеті 2025 року, доведеться коригувати і бюджет 2026 року.

Повне вигнання мешканців півдня Гази та навіть можливе знищення міста Рафах, що на кордоні з Єгиптом, щоб дозволити ізраїльській армії взяти під абсолютний контроль територію, – це жахлива гіпотеза, яку не повинна терпіти міжнародна спільнота.

Новий план, оприлюднений нещодавно виданням Haaretz з посиланням на джерела в Міністерстві оборони Ізраїлю, стосується 20% загальної площі Сектору Гази, де понад два мільйони людей страждають від терору військової агресії, яка спричинила понад 50 000 смертей, десятки тисяч поранених та понад мільйон переміщених осіб.

Політичний розкол у Франції

Політичний розкол у Франції, як у парламенті, так і на вулицях, став очевидним після заяви президента Еммануеля Макрона про можливість визнання Палестинської держави у червні. Це рішення, у країні з найбільшою єврейською громадою в Європі, викликало жваву критику з боку ультраправих на чолі з Марін Ле Пен і несподівану похвалу від лівих партій.

Франція, схоже, переживає повільний процес «італьянізації» своєї політичної сцени. Однак це відбувається без витонченої здатності італійців релятивізувати найсерйозніші проблеми та із 30-річним запізненням. До інституційної кризи, нестабільності та нещодавньої волатильності парламенту тепер додається легендарний хрестовий похід правих проти судової системи, що нагадує біографію Сильвіо Берлусконі та популізму, який він допомагав створювати.

Головуюча суддя паризького виправного суду в понеділок винесла історичний вирок, засудивши лідерку ультраправого «Національного об'єднання» Марін Ле Пен до чотирьох років ув'язнення та п'яти років позбавлення права обіймати політичні посади. Цей вирок фактично позбавляє триразову кандидатку на президентських виборах у Франції можливості знову балотуватися у 2027 році — саме тоді, коли її шанси на перемогу вважалися найвищими.

Франція та її королівський спадок

Франція зневажала своїх королів, але все життя тужила за ними, будуючи структури для відтворення монархії, але в світському форматі. Особливо це стосується функціонування влади, перенесеної до Республіки, зокрема П'ятої, започаткованої генералом Шарлем де Голлем, з всесильним президентом. Відтоді кожен глава держави мав свого роду Рішельє, придворного таємного радника, який шепотів королю і залізною рукою організовував справи палацу в напівтемряві влади.

Питання відправки європейських військ на українську землю після гіпотетичної мирної угоди стало ключовим для оновленої франко-британської осі. Президент Франції Еммануель Макрон та уряд Великої Британії підштовхують союзників до створення «коаліції охочих», яка б дозволила забезпечити мир в Україні шляхом розгортання близько 30 000 солдатів на землі, не виключаючи також морський та повітряний контингент.