Політичний розкол у Франції

Політичний розкол у Франції, як у парламенті, так і на вулицях, став очевидним після заяви президента Еммануеля Макрона про можливість визнання Палестинської держави у червні. Це рішення, у країні з найбільшою єврейською громадою в Європі, викликало жваву критику з боку ультраправих на чолі з Марін Ле Пен і несподівану похвалу від лівих партій.

В інтерв'ю France 5, перебуваючи в літаку, Макрон сказав: «Ми повинні рухатися до визнання, яке відбудеться найближчими місяцями... Важливо, щоб у нас була Палестинська держава, але щоб ХАМАС не входив до цієї Палестинської держави». Він припустив, що це може статися у червні під час конференції в Організації Об'єднаних Націй, яку Франція очолюватиме разом із Саудівською Аравією, і уточнив, що цим прагне змусити країни, які не визнають єврейську державу, зробити це. «Я зроблю це, тому що вважаю, що в певний момент це буде справедливо, і тому що я хочу брати участь у колективній динаміці, яка дозволить усім, хто захищає Палестину, визнати, у свою чергу, Ізраїль», – сказав він.

«Говорити про створення Палестинської держави, коли війна триває, є абсолютно безвідповідальним», – заявив посол Ізраїлю у Франції Джошуа Зарка в інтерв'ю Franceinfo. Він пояснив, що ще зарано і немає умов, «може бути зворотний ефект». На думку міністра закордонних справ Ізраїлю Гідеона Саара, це «встановлення ціни на тероризм». Підлило масла у вогонь те, що ХАМАС заявив, що заява Макрона є «важливим етапом».

До цього часу президент Франції, який завжди відстоював рішення про дві держави, запевняв, що це визнання має «мати користь» і тому бажано почекати. У травні минулого року, коли кілька країн, зокрема Іспанія, зробили це, Макрон заявив, що «це питання не є табу для Франції», але зараз не час. Глава держави також був нерішучим у визначенні масових вбивств Ізраїлю в Газі як геноциду.

Як і майже будь-яке інше питання у французькому парламенті, ця заява викликала суперечливі реакції. Для ультраправих з партії Марін Ле Пен («Національне об'єднання») це рішення, навіть якщо воно символічне, послужить «окриленням ХАМАСу». За словами віце-президента партії Себастьяна Шеню, «це посилання: якщо ви практикуєте тероризм, ми визнаємо ваші права».

Розкол у парламенті є відображенням вулиці, розділеної щодо конфлікту. Єврейська громада у Франції є найбільшою в Європі, і з початку війни в Газі кількість антисемітських актів різко зросла. Згідно з останнім опитуванням інституту Ifop, проведеним у червні 2024 року, 45% французів вважають можливим створення Палестинської держави, яка співіснуватиме з Ізраїлем, тоді як 55% не вважають це можливим. 12% вважають, що те, що відбувається в Газі, є виною Ізраїлю, 29% вважають, що відповідальність несе ХАМАС, а 59% вважають, що вона є спільною.

Права консервативна партія «Республіканці» нагадала Макрону, що «в секторі Гази все ще перебувають ізраїльські заручники і все ще відбуваються напади ХАМАСу. На жаль, у нас все ще є надзвичайно слабка палестинська влада», – відреагував президент Сенату Жерар Ларше з «Республіканців».

Ліві, які рідко аплодують тому, що робить або говорить Макрон, захистили його слова. Особливо це зробила «Нескорена Франція», партія Жан-Люка Меланшона, яка отримала звинувачення в антисемітизмі за те, що не визнала терористичними актами напади 7 жовтня 2023 року, в яких понад 1200 ізраїльтян загинули в результаті нападу, здійсненого ХАМАСом, що розв'язало війну в Газі. «Нарешті, після двох років геноциду в Газі Франція розглядає можливість визнання Палестинської держави. 147 країн вже зробили це», – нагадала депутатка від LFI Матильда Пано.

«Якщо це визнання відбудеться в рамках, який дозволить країнам, які не визнають Ізраїль, зробити це, і тим, які не визнають Палестину, зробити це, тоді це гарне рішення», – сказав колишній президент-соціаліст Франсуа Олланд.