Останніми тижнями судова тяганина загрожує застосуванню закону про евтаназію.

Мало яке питання викликає настільки палкі суспільні дебати, як евтаназія. Її легітимність розглядається, часто з надмірною пристрастю, крізь призму етики, моралі, релігійних переконань, а надто — через партійно-політичні позиції, що прагнуть заборонити чи оголосити її поза законом виключно з опортуністичних міркувань та задля електоральної вигоди.

«Нехай реальність не зіпсує тобі гарний заголовок», — говорить стара приказка про вади поганої журналістики. З невеликою зміною її можна застосувати й до наступу, розпочатого групами радикальних правих католиків за підтримки партії Vox проти угоди Церкви з урядом щодо Долини Полеглих, яка тепер називається Куельгамурос. Нехай реальність не зіпсує гарну агітаційну кампанію.

Ноелія, 24-річна паралізована дівчина, чий батько виступає проти її бажання померти, сьогодні ближче до здійснення своєї волі. Барселонська суддя, яка тимчасово заблокувала її евтаназію, відхилила позов, поданий «Християнськими адвокатами», і підтримала рішення дівчини, підтримане експертами Женералітату Каталонії.

Суддя Лідія Марія Палома Монтаньйо відкрила судовий процес проти Пабло Еченіке, колишнього депутата від Podemos, за твіт, який стосувався педофілії в лоні католицької церкви.