«Нехай реальність не зіпсує тобі гарний заголовок», — говорить стара приказка про вади поганої журналістики. З невеликою зміною її можна застосувати й до наступу, розпочатого групами радикальних правих католиків за підтримки партії Vox проти угоди Церкви з урядом щодо Долини Полеглих, яка тепер називається Куельгамурос. Нехай реальність не зіпсує гарну агітаційну кампанію.

Немає значення, що передбачена «ресигніфікація» не виправдовує жодного з головних страхів, які ці групи поширювали серед своїх послідовників. Кампанія віктимізації вже була готова, і змінювати її через таку дрібницю, як реальність, ніхто не збирався. Тим більше, коли ця кампанія дозволяє одночасно атакувати як уявний антихристиянізм уряду, так і нібито «теплохладність» єпископату, який вже дратує екстремістів своєю позицією щодо прийому іммігрантів.

Численні припущення щодо темних намірів Педро Санчеса роками циркулювали в осиному гнізді ультракатолицьких організацій: президент — стверджували його стривожені критики — має найгірші наміри щодо Долини, священний хрест у небезпеці, треба готуватися до битви. Але правда в тому, що «ресигніфікація» не передбачає знесення гігантського символу — варіант, який ніколи не розглядався, — ні десакралізації базиліки, ні навіть виселення бенедиктинців, у чому уряд пішов на поступки.

І якою була відповідь Hazte Oír та Іспанської асоціації християнських юристів, якщо згадати дві організації, що поширювали ці страхи? Замість того, щоб виправитися, вони визнали власну правоту і подвоїли ставки. Окрім твердження, що угода є лише маскуванням справжніх планів уряду та його союзників у церковній верхівці, вони підняли до рівня образи прийняття Церквою як заміни пріора Сантьяго Кантеро — відомого ультраправого, який затято виступав проти ексгумації Франко у 2019 році — так і «ресигніфікації» Долини.

Реакція ультракатолицьких груп почалася в середині минулого тижня зі збору підписів та поширення повідомлень у соціальних мережах і продовжилася в неділю мітингом у Куельгамуросі під гаслом «Врятуємо Долину». У понеділок десятки людей протестували перед штаб-квартирою Іспанської єпископської конференції (CEE), яка урочисто розпочинала свою пленарну асамблею. На демонстрації на плакаті було зображено обличчя Хосе Кобо, архієпископа Мадрида. Чому? Тому що організатори кампанії спрямовують свій гнів не лише проти уряду, а й проти того, що вони вважають капітуляцією і навіть зрадою ієрархії, де вони заохочують до бунту «твердий» сектор. Фігурою, яку вони обрали для уособлення угодовської «теплохладності», є Кобо, прапороносець найбільш відкритої лінії всередині Церкви, узгодженої з папою Франциском, що можна вважати поміркованим консерватизмом у контексті всього суспільства. «Боягузи!» та «Зрадники!» — два найпоширеніші вигуки під час протесту.

Кобо під прицілом

Кобо опинився під прицілом Hazte Oír, Християнських юристів та Vox, серед інших організацій. Перша, очолювана Ігнасіо Арсуагою, продовжує збір підписів, щоб закликати єпископів «негайно» повстати. Відома своїми акціями переслідування вагітних жінок біля клінік для абортів, Hazte Oír звинувачує CEE, і зокрема Кобо, важливого учасника переговорів як представника Церкви в Мадриді, у «зраді», яка дозволить Долині перестати бути «місцем примирення» — типовий вислів франкістської пропаганди — і стати осередком «індоктринації». Архієпархія Мадрида уточнила, що «єдине», що було погоджено, — це «перебування бенедиктинської громади та недесакралізація Базиліки», а також повага до зовнішнього хреста. Але це не переконало Hazte Oír, серед улюблених прелатів якої — єпископ Ов’єдо Хесус Санс та єпископ Оріуела-Аліканте Хосе Ігнасіо Мунілья, які займають найбільш консервативні позиції в єпископаті. Кобо у понеділок висловив «здивування» критикою.

Hazte Oír наполягає, що кінцева мета уряду залишається незмінною. «Як ви думаєте, скільки часу мине, перш ніж Базиліка та Хрест будуть остаточно зруйновані?» — запитує організація у своєму заклику до збору підписів. Остаточний підсумок виглядає так: те, що Hazte Oír прогнозувала, не сталося, тому Hazte Oír прогнозує це знову. Те саме роблять Християнські юристи, які часто ініціюють судові позови за образу релігійних почуттів з великим медійним розголосом і тепер повністю зосередилися на цій справі.

Організація, очолювана Полонією Кастельянос, розпочала ще один збір підписів проти угоди, стверджуючи, що Долину буде спотворено за «співучасті тих, хто мав би захищати» католиків. Один із її речників, Норберто Домінгес, адресував свої докори зокрема Архієпархії Мадрида, яка минулого тижня випустила комюніке, висловлюючи жаль з приводу «витоку» угоди. «Проблема не у витоку, а в тому, що ми, католики, здаємося», — стверджує Домінгес у відео. Проти мадридської архієпархії також виступила Асоціація захисту Долини Полеглих, що належить до того ж ідеологічного спектру.

У пошуках «поляризації»

Згадані організації — лише три з конгломерату асоціацій, які цими днями увійшли у фазу гіпервентиляції. Поряд зі збором підписів, стали популярними ініціативи на кшталт надсилання листів папі Франциску з метою «врятувати хрест» Долини. Знову ж таки, здається, не має значення, що планів його знесення немає. «Хрест важливий, але головна мета — вплинути на іспанську Церкву, вказати їй напрямок», — зазначає активіст, який співпрацює з групою проти абортів і пов’язує критику ультракатолицького блоку на адресу ієрархії з роздратуванням, викликаним домінуючими позиціями в CEE щодо імміграції. Теолог поміркованих поглядів, який стежить за рухами в Церкві після угоди щодо Долини, вважає, що кампанія про ймовірну «зраду» є спробою радикальних груп зміцнити свої позиції серед католицьких мас шляхом «поляризації». «Ієрархію представляють як боягузливу та угодовську, співучасницю соціалістично-комуністичного уряду, ворожого до віри», — пояснює він.

Vox — чий лідер, Сантьяго Абаскаль, роками поширював думку, що ліві мають намір «підірвати долину» та «зруйнувати хрест» — тепер приєднався до цієї кампанії, а різні представники партії критикують уряд та Кобо. Хорхе Буксаде звинуватив Архієпархію Мадрида в «угоді з антихристиянським урядом», а Германн Терч — у «відсутності гідності». Критика поширилася навіть на президента Мадридської автономії Ісабель Діас Аюсо (PP), яку Терч та його колега по Європарламенту Хуан Карлос Гіраута звинувачують у дозволі на «ресигніфікацію», оскільки вона не оголосила Долину об’єктом культурної спадщини (BIC). «Знесення хрестів погано закінчується», — написав Гіраута в X. Попередній досвід дає Vox підстави вважати, що ця культурна битва може принести їм дивіденди. У 2019 році партія збільшила кількість депутатів з 24 до 52 між квітневими та листопадовими виборами, у період, коли ексгумація Франко була головною темою. У таких країнах, як Франція та Італія, Марін Ле Пен та Джорджія Мелоні постійно шукають суперечливі теми, виступаючи проти усунення хрестів, — маневр, який зазвичай гарантує запеклі протистояння та великий медійний резонанс, той тип взаємодії, в якому ультраправі почуваються як риба у воді.