Декількома словами
Китай проводить військові маневри біля Тайваню, що викликає напругу та критику з боку Тайбею. Міжнародна спільнота стурбована ескалацією конфлікту та можливими наслідками для регіональної безпеки. Тайвань звинувачує Китай у провокаціях та порушенні міжнародних норм. Ситуація залишається напруженою та потребує дипломатичного вирішення.

Китай провів військові маневри біля Тайваню
Китай у середу провів військові маневри, включаючи бойові стрільби, біля південно-західного узбережжя Тайваню, про що повідомило Міністерство оборони самоврядної острівної держави. Згідно з заявою тайванської влади, 32 китайські літаки «без попередження» визначили зону навчань за 74 кілометри від узбережжя міст Гаосюн і Піндун, під приводом проведення «навчальних стрільб». Тайбей назвав ці дії «провокаційними та небезпечними», а Пекін не прокоментував ситуацію. Минулого тижня Австралія та Нова Зеландія звинуватили Китай у проведенні аналогічних випробувань у Тасмановому морі, розташованому між двома океанічними державами.
Міністерство оборони Тайваню повідомило сьогодні вдень, що між 8:42 та 14:10 (1:42 та 7:10 за київським часом) було виявлено 32 китайські літаки, що пролітали поблизу двох основних міст південного Тайваню, Гаосюн і Піндун, де розташовані важливі військово-морські та повітряні бази. Перший, крім того, є найбільшим портом острова та ключовим вузлом для світової морської торгівлі.
Двадцять два з цих літаків перетнули середню лінію протоки та увійшли до так званої Зони ідентифікації протиповітряної оборони Тайваню. Серед бойових літаків були винищувачі J-11, літаки раннього попередження KJ-500 і дрони.
Тайбей звинуватив свого сусіда у «відкритому порушенні міжнародних норм» і назвав його операції «зухвалим викликом регіональній безпеці». «[Маневри] суперечать заявам Китаю про те, що він має намір співпрацювати з міжнародною спільнотою у пошуку миру та процвітання, таким чином, щоб сприяти взаємній повазі», — цитує тайванське інформаційне агентство CNA.
Міністерство оборони Тайваню стверджує, що китайські літаки та військові кораблі здійснили «спільне патрулювання бойової готовності». Це дев’ятий подібний захід у 2025 році та п’ятий у лютому, повідомляє військова влада.
Китай посилив свій військовий тиск на Тайвань після вступу на посаду президента Лай Чінґ-те (якого Китай називає «сепаратистом») у травні минулого року. У середині лютого головнокомандувач збройних сил США в Індо-Тихоокеанському регіоні, адмірал Самуель Папаро, попередив, що китайські маневри стали настільки частими та набули такого масштабу, що можуть послужити приводом для прикриття вторгнення на острів.
«Ми дуже близькі до того моменту, коли щоденний привід для навчань може приховати справжню мобілізацію», — заявив Папаро на Форумі оборони в Гонолулу (Гаваї, США) 16 числа. «Агресивні маневри, які [Китай] проводить навколо Тайваню, – це не навчання, як вони їх називають, а репетиції. Репетиції насильницького об’єднання Тайваню з материком», – запевнив він.
Китайська Народна Республіка вважає Тайвань бунтівною провінцією, а її «возз’єднання з батьківщиною» — «історичною місією Комуністичної партії». Стародавня Формоза – це місце, де знайшли притулок у 1949 році націоналістичні війська після поразки від комуністичної армії у громадянській війні. Хоча Пекін запевняє, що прагне до об’єднання мирним шляхом, він ніколи не виключав застосування сили для взяття острова під свій контроль.
Відносини з Тайбеєм значно погіршилися після того, як у 2016 році до влади прийшла Демократична прогресивна партія (ДПП, з китайським скептичним ухилом). На виборах минулого року Тайвань проголосував за тяглість, і ДПП, варіант, який найменше подобався Пекіну, стала першою формацією, яка отримала третій термін поспіль з перших демократичних виборів на острові, що відбулися в 1996 році.
Хоча китайське інформаційне агентство Xinhua не згадує про маневри в середу, воно повідомило сьогодні вранці, що Ван Хунін, четвертий в ієрархії Комуністичної партії, на конференції наголосив на важливості «взяти на себе ініціативу у відносинах через протоку», «без вагань просувати справу возз’єднання батьківщини» та «рішуче боротися з провокаціями, спрямованими на незалежність Тайваню».